Не можете пройти на берег річки чи озера, бо шлях перекриває чийсь паркан? Не витрачайте час на обурення та, тим більше, не намагайтеся повалити його самостійно, повідомляє Vlasno.info.

Наприкінці жовтня 2019 року в Україні набув чинності закон №233-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування», дія якого спрямована на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування. Зокрема, «у прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом».

Як йдеться у законі, власники мають знести такі огорожі або конструкції протягом десяти днів після одержання письмової вимоги від місцевої влади, а у разі її невиконання огорожі та інші споруди мають бути демонтовані за рішенням тієї ж влади. При цьому власникам доведеться відшкодувати вартість демонтажу.

Закон набуває чинності з 21 лютого 2020 року. Але це не означає, що потрібно чекати на зазначену дату, аби розпочати роботу із власниками парканів та інших споруд, що перешкоджають вільному доступу громадян до води.

- Норми нового закону фактично дублюють положення чинних Земельного та Водного кодексів та інших нормативних актів, зокрема, тих, що стосуються містобудівних обмежень. Ними передбачено, що користувач водного плеса позбавлений права обмежувати громадянам доступ до водного плеса, водопою і т. п. Більше того, ці кодекси мають вищу юридичну силу, ніж закон. Тому навіть його скасування не призведе до змін у правовому полі стосовно доступу до прибережної смуги, - каже юрист Олексій Мусіровський.

За його словами, у Вінницькій міській раді є два органи, яким делеговано функції контролю дотримання цих положень: Муніципальна варта та департамент самоврядного контролю. За запитом громадян або за власної ініціативи вони мають право та повноваження перевірити прибережну захисну смугу та встановити факт порушення закону. Після встановлення виноситься припис на добровільне знесення паркану чи споруди, що закриває доступ до води.

- Якщо цей припис не виконується, протягом шести місяців міська рада має право звернутися до суду із позовом, яким передбачається вимога щодо знесення. І якщо суд позов задовільнив, міська рада має звернутися до Державної виконавчої служби, яка уповноважена здійснити знесення. Витрати на нього має відшкодувати власник паркану чи споруди, що підлягає знесенню, - каже юрист.

Утім, зазначає він, є один нюанс. Звертатися до влади потрібно у випадку, коли йдеться про доступ до місць загального користування, наприклад, пляжів або водопою. Якщо ж особисто вам заважає сусідський паркан, тобто порушуються ваші суб'єктивні права, можете напряму позиватися на нього до суду.

Але що робити, якщо місцева влада ігнорує звернення або реагує відписками?

- Звернення має бути розглянуто у встановлені законодавством терміни, тобто протягом 30 днів. У разі, якщо міська рада не вживає заходів щодо усунення перешкоди для вільного доступу, це можна оскаржити у суді з вимогою визнати бездіяльність міської ради та зобов'язати органи місцевого самоврядування демонтувати такі огорожі (обмеження) та забезпечити вільний доступ до прибережної смуги, - каже правозахисник Олександр Білошкурський.

Якщо ж на ваші звернення не реагує орган державної влади, то його бездіяльність треба скаржитися до керівного органу.

- Наприклад, ви вважаєте, що споруда побудована із порушеннями, а державна архітектурно-будівельна інспекція у Вінниці не вживає заходів, можете оскаржувати її бездіяльність до Державної архітектурно-будівельної інспекції, - пояснює Олексій Мусіровський.

Читайте також: «Прокурори перетворились на захисників» – мати Героя Небесної Сотні 

Фото www.segodnya.ua