Жили дружно, але посварилися через межу. Так стисло виглядає історія Ніни Щирської, мешканки села Корделівка Калинівського району. Два роки тому на неї подав позов її сусід, Борис Кравчук, а тепер вона позивається сама – але вже до сільської ради.

31, 15, 37, 19...

Про те, що трапилося між сусідами та між Ніною Щирською та сільською радою, Vlasno.info розповіла її дочка та довірена особа Наталія Тарелко.

За її словами, все почалося ще в 1974 році, коли пані Ніна придбала будинок, за яким числився город площею в 31 сотку. Внаслідок низки обставин починаючи з 1980 року площа городу зменшилася до 15 соток, що було зафіксовано документально. Але заміри, які провели на замовлення Ніни Щирської у 2014 році, показали, що фактична площа ділянки є на чотири сотки більшою.

Межі з сусідами як такої не було, бо орали спільно, вздовж, — пояснює Наталія Тарелко.

За її словами, оформляючи право власності на ділянку, сусіди отримали документи, згідно з якими площа землі, що належить їм, становить 31 сотку. А оскільки були переконані, що фактично мають право на 37, вирішили відібрати частину городу Ніни Щирської.

Закопують кілочки, забирають чотири метри городу і натягує сітку. Я до них прийшла і кажу: «Що це ви робите?», — розповідає Наталія Тарелко.

У сільраді, каже вона, їй підтвердили, що дії сусідів незаконні. Підтвердили це і в Калинівській райдержадміністрації, видавши припис, за яким сусіди мали прибрати сітку. А оскільки ті припис проігнорували, Ніна Щирська та її дочка прибрали сітку самостійно.

У травні 2018 року сусід Ніни Щирської Борис Кравчук позвався на неї та до Корделівської сільської ради до суду. У своєму позові він вимагав визнати протиправним та скасувати рішення сільради від 15 серпня 1997 року, яким йому була безкоштовно передана в приватну власність 31 сотка землі, у тому числі 25 для обслуговування житлового будинку та шість – для ведення підсобного господарства. Свою позицію він обгрунтував тим, що фактично користується ділянкою площею 35 соток, «а в погосподарських книгах сільської ради за 1964-79 роки вона значиться 0,37 га, тому вважає, що Щирська Н. І. перемістила межу між земельними ділянками на два метри вглиб його території». Відтак сусід Ніни Щирської просив суд скасувати згадуване вище рішення Корделівської сільради та зобов'язати Ніну Щирську «усунути перешкоди йому у користуванні земельною ділянкою площею 0,37 га».

Утім, суд Борис Кравчук програв, при чому в усіх трьох інстанціях: Калинівському районному суді, Апеляційному суді Вінницької області та Верховному Суді.

Зважаючи на цю обставину, його сусідка звернулася до сільської ради із проханням надати їй дозвіл на оформлення ділянки в 19 соток. Натомість своїм рішенням від 17 червня 2020 року Корделівська сільська рада дозволила Ніні Щирській виготовити технічну документацію із землеустрою «щодо складання документів щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,17 га в с. Корделівка ... для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд». У свою чергу площу ділянки, що належала Кравчуку Б. Г., було збільшено до 0,37 га: 25 соток для для обслуговування житлового будинку та 12 для ведення підсобного господарства.

Як зазначено витязі з протоколу сесії, один із депутатів, Кубряк В. П., зазначив, «що ніякий суд їх не помирить, нам треба прийняти рішення і нарешті закінчити цей спір». І як варіант виходу з ситуації, що склалася, запропонував «задовольнити заяву Кравчука Б. Г., збільшивши площу його земельної ділянки до 0,37 га, що відповідатиме даним земельно-кадастрової документації, а площу земельної ділянки Щирської Н. І. збільшити до 0,17 га, таким чином буде на 0,02 га більше даних земельно-кадастрової документації. Таким чином поділимо спірну ділянку пополам, що відповідатиме і Земельному кодексу України»

Незадоволена цим рішенням, Ніна Щирська подала позов проти сільської ради до Вінницького окружного адміністративного суду. У ньому вона вимагає визнати протиправним та скасувати рішення Корделівської сільської ради про надання дозволу на оформлення ділянки площею в 17 соток та зобов'язати раду надати дозвіл на оформлення ділянки у 19 соток.

Що кажуть у сільраді

За словами голови Корделівської сільської ради Людмили Дудар, рішення щодо дозволу на оформлення двох соток землі надавалося на підставі ст. 107 Земельного кодексу України. У ній йдеться зокрема про те, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, а у «разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки».

Збільшена ділянка фактично тільки у Щирської, з 15 до 17 соток. А у тих (сусідів Ніни Щирської – авт.) така ділянка, як має бути. Всі роки жили межа в межу, разом орали. Ми ще до сесії їх (Ніну Щирську та її сусідів – авт.) збирали, просили, щоб було мирно, бо одне село і не хочеться суперечок... Тільки один раз посварилися – і починають сваритися за межу і стають ворогами на все життя. Це не поодинокий випадок, це в кожному селі є. І моя думка, що воно не варте того, щоб стільки судів було, можна сісти з сусідами, сказати: «Давайте запросимо сільську раду, встановимо межу, викличемо землевпорядну організацію», – каже Людмила Дудар.

За її словами, починаючи з 1980-х років за Надією Щирською рахувалося 15 соток землі, і саме за таку площу землі родина платила земельний податок упродовж понад 30 років.

Ми запрошували, розповідали, що зараз усе йде до об'єднання. Якщо буде велика громада, 30 сіл, хто буде носитися? Скільки платили за книжкою – стільки й ваше. Ми пояснювали, що без підпису сусідів документів на затвердження не дамо, бо це спірне питання, – вирішить це полюбовно. А суди зараз ізнову затягнуться, і яку вони сторону приймуть – невідомо. Рада – це колегіальний орган, почнуть депутатів залучати, вислуховувати думку кожного. А депутати не спеціалісти, вони свою думку висловили, те, що вважали. Не могли ми погодити 19 соток, якщо в сусідів не вистачало, – говорить голова Корделівської сільради.

Олексій Мусіровський, юрист:

Статті 118 та 122 Земельного кодексу чітко передбачають порядок безкоштовного виділення землі, у тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку. Мешканка Корделівки звернулась до сільської ради із клопотанням щодо виділення 19 соток, і ця площа відповідала фактичним замірам та була затверджена районною державною адміністрацією на стадії виготовлення технічної документації землеустрою, тобто ніяких зауважень не було.

Якщо брати до уваги допустимість меж діяльності органів місцевого самоврядування – а ст. 19 Конституції передбачає, що вони повинні діяти виключно на засадах чинного законодавства у спосіб, визначений законом, – то сільська рада мала або повністю відмовити в оформленні технічної документації на всі 19 соток, або надати дозвіл на ту площу, що зазначена в клопотанні. Законодавством не передбачено право сільської ради на підставі внутрішніх переконань та існування між сусідами ворожнечі надавати дозвіл на оформлення меншої площі. І саме в тому, що сільрада не задовільнила клопотання щодо 19 соток, і полягає порушення нею закону.

Крім того жодним нормативним актом не передбачено право сільради втручатися у сусідські відносини, і у сусідів не було так званої стадії примирення в ході судового засідання, коли б на підставі мирової угоди, що затверджується рішенням суду, вони досягли між собою згоди щодо 17 соток.

Також ст. 118 та 122 Земельного кодексу передбачається, що особа звертається з клопотанням, до якого додається копія ідентифікаційного коду, паспорта та графічних матеріалів та зазначається бажаний розмір земельної ділянки. І сільська рада може відмовити лише у випадках, що передбачені чинним законодавством: невідповідність розташування земельної ділянки вимогам Генерального плану або інших нормативно-правових актів. У даному випадку такого порушення не було. Тому в цій частині рішення сільради є протиправним.

Читайте також: Три уроки війни на Сході від Олени Стяжкіної 

Фото надане Наталією Тарелко