Чотири роки тому вінничанин Євгеній Голубєв перебрався із обласного центру в сільську місцевість. Але жити поруч із сусідами через певний час його родина не захотіла. Натомість облаштувала родовий маєток «Благодар» у чистому полі, неподалік цього ж села на Жмеринщині, повідомляє Vlasno.info.

Почали із «чистого листа»

Євгеній Голубєв наразі мешкає в своєму власному поселенні. Навкруги – нікого! Найближчим є село Рожепи (Жмеринський район), до якого пішки 20 хвилин.

«Спочатку ми назвали своє поселення Дивограєм. Але це назва трохи «не клеїлася». Почали запитувати «у землі» та один в одного, як краще перейменувати. Коли спробували назвати Благодаром, на нас несподівано посипалися різні приємності і подарунки, а друзі почали активно підтримувати наш задум. Стало зрозуміло, що назва виявилася вдалою», – розповідає Євгеній Голубєв.

Водночас у родини Голубєвих є хата в селі Рожепи. Поруч – сад, який облаштували попередні власники. Його аура не сподобалася колишнім міським жителям Вінниці. Бо все тут було зроблено до них.

"Я вирішив почати «із чистого листа». Щоб наші нащадки казали, що те чи інше дерево садили «наш батько, дід, прадід тощо», – пояснив пан Голубєв.

Будинок із соломи

За чотири роки життя «на природі» родина «із нуля» облаштувала двоповерховий будинок. Побудували його із солом'яних тюків. Фундамент робили без цементу. Використовували технологію каркасного будівництва (дубовий каркас і штукатурка із глини).

Поруч із будинком Голубєви облаштували дитячий майданчик, теплицю та розсадник для рослин (із сонцезахисною сіткою).

«У нас росте м'ята, меліса, чорнобривці, орігано, віргінська хурма. Зрозуміло, маємо й звичайну городину. Посадили метасеквою, гінгко, кілька видів туй, сосен, кедрів, ялинок, лиственниць», – ділиться Євгеній.

Плодові дерева у поселенні є, але у чистому полі підтримувати їх дуже непросто. Причина проста – вітер.

«Щоб втримати молодий сад, перемішуємо плодові дерева із дикими – березами, соснами. Це допомагає захиститися від вітру. Є й інша прикрість. Через засушливі останні роки земля виснажена», – каже Євгеній.

Родина Голубєвих брали землю, зважаючи на законодавство України. Згідно нього кожен громадянин може отримати два гектари для ведення особистого селянського господарства.

«Але це, на жаль, це були неродючі і виснажені землі. Так звані землі запасу. Тому і город поки нас не дуже радує, і дерева зростають повільно», – скаржиться чоловік.

Запрошують однодумців селитися поруч

На території родового поселення мешкають породисті коти, пара німецьких вівчарок і ослиця, яку використовують для перевезення вантажів. А ось традиційних свійських тварин Голубєви не розводять. Бо вони сироїди, тобто не споживають м'яса!

За рахунок чого родина Голубєвих зводить кінці із кінцями? Вона отримує допомогу на прийомну дитину. Надлишок вирощених горіхів фермери здають у вінницькі кафе і ресторани. Розводять породистих тварин – продають цуценят і кошенят. Ще Євгеній Голубєв займається ремонтами, від цього має підробіток.

«Ми ще жодного разу не пожалкували, що переїхали до свого родового поселення. Поруч немає інших людей. Складно сказати, плюс це чи мінус. Ми не проти, щоб поруч у нашому поселенні мешкали чисті, щирі, порядні та сильні духом люди. Поки що таких охочих немає», – каже Євгеній Голубєв.

Спортивний гурток не потрібен селу?!

В родині Голубєвих – двоє 9-річних хлопчиків – Іван і Світозар. Одного усиновили, інший ­- в статусі прийомної дитини. Під час карантину хлопчики, які й інші школярі, займалися дистанційно. А з вересня збираюся відвідувати звичайну школу. Дружина Євгенія має економічну освіту, раніше працювала бухгалтером.

Коли пан Голубєв мешкав у Вінниці, викладав йогу. Він хотів би займатися загальнофізичною підготовкою та навичками самооборони з молоддю й в селі Рожепи.

Але на одному ентузіазмі це неможливо. Бо треба ще купувати боксерські рукавички і груші та інше обладнання. Все це коштує недешево. Фінансування на це немає, а госпрозрахунковий гурток створити поки не виходить. Тому Євгеній Голубєв наразі тренує лише власних синів, бо на території поселення є й спортивний майданчик.

Читайте також: Вінницькі молодята братимуть шлюб під тризубом і калиною

Фото надано Євгенієм Голубєвим