І українська, і світова статистика свідчать: серед тих, хто став жертвами епідемії COVID-19, значний відсоток припадає на долю пацієнтів із цукровим діабетом. Але чи дійсно ця недуга підвищує ризик заразитися коронавірусом?

На сьогодні не існує чітких даних, які б свідчили про те, що люди з цукровим діабетом частіше хворіють на коронавірус, аніж ті, хто його не мають. І пацієнт із діабетом, який отримує відповідне, правильно підібране лікування, у якого в нормі цукор крові, який не має ускладнень діабету, хворіє на COVID так само, як і решта людей, – розповідає Vlasno.info завідуюча кафедрою ендокринології з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, професорка, докторка медичних наук Марина Володимирівна Власенко.

Разом із тим дуже вірогідно, що ті, для кого коронавірус виявився смертельним, незалежно від віку мали схильність до розвитку порушення функції ендотелію, тобто внутрішнього шару клітин, якими вистелені найдрібніші кровоносні судини – капіляри. А також – до гіпоксичних станів, які ще називають кисневим голодуванням.

І, оскільки, специфікою коронавірусу є враження системи згортання крові та посилення гіпоксичних станів на клітинному рівні, то від нього в першу чергу страждають ті, хто вже має такі слабкі місця в своєму організмі, але, можливо, навіть не здогадувався про це.

А тепер візьмемо пацієнта з цукровим діабетом. Так, він отримує лікування, його стан нормалізувався, він є компенсований. Але він вже може мати ускладнення. А ускладнення при цукровому діабеті – це в першу чергу порушення мікроциркуляції, яку викликає попередньо високий рівень цукру. Зберігається так звана гіперглікемічна пам'ять – сліди високого цукру. І в першу чергу це стосується органів, клітини яких не мають рецепторів до інсуліну. А це – нирка, нервова тканина, кров. І виходить так, що якщо у пацієнта встигли розвинутися ці ускладнення, то навіть якщо зараз він компенсований, ці порушення залишилися. Коли додається коронавірусна інфекція, то ступінь реакції на нього буде залежати від ступеню ускладнень, – пояснює Марина Володимирівна.

У найкращій ситуації при цьому опиняються ті, хто вчасно розпочав лікування діабету, а відтак ускладнення захворювання у них розвинутися не встигли. А отже – і коронавірус вони переноситимуть не складніше, ніж люди без цукрового діабету.

Якщо взяти ситуацію без COVIDа, то найвища частота смертей – від серцево-судинних захворювань. А якщо взяти серцево-судинні захворювання, то двоє з трьох - хворіли на цукровий діабет. Померло троє – але двоє з них мали цукровий діабет. Тому що некомпенсований діабет впливає на мікро- та макросудини. І та модель, яку створює коронавірус, у наших пацієнтів вже присутня, тому захворювання у них протікатиме важче, – каже професорка.

Отже, висновок: заразитися коронавірусом люди з цукровим діабетом ризикують не більше, ніж ті, хто його не має. А ось перебіг захворювання та вірогідність летального наслідку залежатиме від того, наскільки компенсований такий пацієнт та наскільки серйозні ускладнення цукрового діабету встигли у нього розвинутися.

Відтак, своєчасна діагностика та, відповідно, вчасно розпочате адекватне лікування цукрового діабету можуть стати одним із запобіжників розвитку ускладнень коронавірусу. Але тут існує певна проблема, зазначає Марина Власенко. Адже сьогодні потрапити до вузького спеціаліста, зокрема ендокринолога, можливо лише маючи на руках направлення сімейного лікаря.

Сімейним лікарям дали повноваження, забезпечення, зарплату. Але він як працював, так і працює. І ніхто поки не спитав із нього за ефективність роботи. А якою вона має бути в нашому випадку? Сімейному лікарю держава дала кошти (за пакетом медичних послуг – авт.). І в цей пакет входить визначення цукру крові. Скільком пацієнтам, які не хворіють на діабет, зробили цей аналіз? А скільки разів сімейний лікар направив пацієнта з цукровим діабетом до ендокринолога, до окуліста? – запитує професорка Власенко.

У дзвони, каже вона, забили лише тоді, коли почали виявляти занедбані випадки цукрового діабету. Але навіть після цього сімейні лікарі направляють пацієнтів до ендокринолога переважно або якщо його стан вже надто погіршився, або якщо на цьому активно наполягатиме сам пацієнт.

Ми бачимо, що з деяких районів області взагалі не має направлень. Ми бачимо, що деякі ЦПМСД взагалі не дають направлень. І друге питання – не кожен пацієнт, який отримає направлення, прийде до нас, – розповідає Марина Володимирівна.

За її словами, сьогодні весь світ працює над тим, аби виявляти хворих, що мають стан переддіабету. Зробити це можна за допомогою орального тесту на толерантність до глюкози. У першу чергу тим, хто має ожиріння, гіпертонію та вік 40+. Саме цей тест здатен виявити тих, хто ще не має цукрового діабету, але може на нього захворіти.

Цей тест мають проводити сімейні лікарі. Ми кажемо їм: «Цих хворих у нас немає – вони у вас». Є чітка цифра: щороку ендокринна патологія вперше виявляється у 7-8 відсотків населення. Але в Барському районі, наприклад, – один пацієнт. Тому й маємо: людина на цукровий діабет офіційно не хворіє, але приходить до нас із глікованим гемоглобіном у 11 відсотків замість шести відсотків. Це означає, що в цього пацієнта цукровий діабет вже років п'ять. Який він у плані коронавірусу? У групі ризику, – каже професорка Власенко.

 

Читайте також: За час карантину на Вінниччині зросла кількість занедбаних випадків онкозахворювань 

Фото з відкритих джерел