Політики Вінниччини неоднозначно сприймають зміни до Конституції

Конституційний процес, що розпочався в Україні із здобуттям незалежності, не припинявся ні на мить і триває донині. Навіть після ухвалення Конституції у 1996 році кожен Президент, кожна політична сила, що приходила до влади, вважала за потрібне вносити корективи до основного закону держави. Не відхиляється від даної традиції і Петро Порошенко, ініціювавши цілу низку змін до конституції. Як відомо, запропоновані нововведення здебільшого стосуються децентралізації та місцевого самоврядування. Зокрема перерозподілу бюджету та повноважень між Києвом та регіонами, а також регулюванню правил існування окремих районів Донецької та Луганської областей. При цьому питання безпеки, громадського порядку та зовнішніх відносин залишатимуться у компетенції державної влади.

З одного боку, подібні зміни цілком відповідають вимогам та викликам часу, однак є ризик, що під прикриттям децентралізації влади відбудеться зміцнення її вертикалі та надання Президенту авторитарних повноважень. Так, за проектом змін до Конституції, голова держави має отримати право розпуску місцевих рад. Планується, що таке повноваження Президента буде запобігати ухваленню місцевими органами влади неконституційних рішень та стане своєрідним щепленням від розповсюдження сепаратизму. Згідно до проекту змін, визначати законність чи незаконність дій місцевих рад у такому разі має конституційний суд. Проте, чи не відкриває таке нововведення для Президента можливість тиснути та впливати на регіональне самоврядування? Про сутність та якість конституційних ініціатив президента ми запитали у представників вінницького політикуму.

Віктор Вікалюк, фото Сергія Немирівського

– Більшість опозиційних політичних сил сьогодні заявляють, буцімто Порошенко своїми змінами до Конституції прагне стягнути ковдру владних повноважень на себе. Проте я вважаю, що запропоновані Президентом нововведення є необхідними в наших умовах і підуть тільки на користь державі. Сьогодні ми стоїмо за півкроку від дефолту, і без кредитів нам нікуди не дітися. Однією з вимог кредиторів є реформа місцевого самоврядування, і президент якраз працює в цьому напрямку. Та чи готові ми до цього? Справа в тому, що в Україні за роки незалежності політична система так і не була чітко структурована. І якщо, наприклад, в США у виборах традиційно беруть участь дві партії, то в нас на майбутніх місцевих виборах буде безпрецедентна кількість учасників. Їх переможці в підсумку отримають нові повноваження, проте до їх компетентності будуть виникати великі питання. Навіть зараз у більшості областей України наявні внутрішні непорозуміння між обласними, міськими, сільськими радами та адміністраціями. Важко собі уявити, що буде після майбутніх виборів. До того ж, у крані не сформована політична еліта. Єдина мета більшості політиків — задовольнити власні потреби. В таких умовах Петро Порошенко, як голова держави, абсолютно справедливо та логічно хоче мати контроль і вплив на усі гілки влади та місцеве самоврядування. У нього, як в гаранта, мають бути важелі впливу. І, знаючи його, я впевнений, що його метою є не "стягування ковдри" на себе, а урівноваження тих самих важелів впливу задля запобігання внутрішнім та зовнішнім загрозам, – вважає представник вінницького осередку партії "Єдність", член постійної комісії обласної Ради з питань зміцнення законності, правопорядку, боротьби з корупцією, охорони прав і свобод громадян Віктор Вікалюк.

Юрій Македон, фото Сергія Немирівського


– Хотілося б зазначити, що дані зміни до конституції напрацьовані спеціальною комісією, а не особисто Президентом. Вважаю, що передача президентом повноважень на місця є безпрецедентним кроком у вітчизняному конституційному процесі. До Порошенка усі президенти намагалися лише збільшити власні повноваження, і аж ніяк не бажали ними ділитися. Що ж стосується контролю голови держави над органами місцевого самоврядування, це нормальна Європейська практика, а в наших важких умовах вона просто необхідна. Для порівняння: у Франції президент має право розпустити будь-яку місцеву раду під будь-яким приводом. Просто якщо вважає, що вона погано працює. У Порошенка ж буде повноваження розпустити місцеву раду тільки у випадку, якщо конституційний суд доведе її причетність до сепаратизму. Тож говорити, що зміни до Конституції перетворюють Президента на авторитарного правителя може тільки той, хто їх не читав. Якщо ми хочемо розвиватися, якщо ми хочемо реформувати державу, то нам необхідні ці зміни. Проте, якщо ми хочемо стояти на місці, то нам, звісно, потрібно від них відмовитися, – зазначає народний депутат України, член МДО "Депутатський контроль" Юрій Македон.

– Особливість змін до Конституції — 2015 полягає в тому, що їх про них всі говорять, але їх ніхто толком не бачив. Коли я ще був народним депутатом, Президент з трибуни заявляв нам про децентралізацію та перерозподіл повноважень. Розповідав про скасування ОДА та призначення префектів. Проте, як ці всі механізми будуть працювати, ані тоді, ані зараз суспільство не знає. Ну, Гройсман щось там їздив до Венеції, розказав комісії про те, як зараз стало краще жити українцям та які вони молодці, і по факту все. Від нас ховають текст цих змін та створюють навколо них галас. Те ж саме було і з Мінськими угодами, які досі є таємницею. Справа в тому, що після Революції Гідності в країні нічого не змінилося: у владі діють ті самі темні схеми і обличчя по суті не змінюються. І хто знає, може під маскою децентралізації влада проведе у державі справжню централізацію? – розмірковує лідер вінницької ВО "Свобода" Олексій Фурман.

Нагадаємо, що міжнародна Венеціанська комісія з питань конституційного права схвалила зміни до основного закону України. Наразі відбуваються внутрішні обговорення конституційної реформи за участі політичних партій та Конституційного суду.