На Площі Героїв Небесної Сотні для вінничан заспівали столичні музики — гурт "ТаРута", який із нагоди Дня Захисника України завітав на Поділля.

Гріли містян патріотичними та бойовими піснями про нинішніх героїв, воїнів АТО, повстанців УПА, не обійшлося і без пісень про любов. Виконали й кілька українських народних пісень у сучасній обробці.

Неодноразово гурт їздить на Схід: волонтерство, спілкування з добровольцями, концерти для бійців. Лідер гурту, його вокаліст, Заслужений артист України Євген "Їжак" Романенко розповідає, що після таких поїздок залишаються враження лише найпозитивніші, а спілкуватися із бійцями АТО, каже, дуже приємно.

— Коли бачу їхні очі та розумію, що ці люди вмотивовано пішли захищати свою Батьківщину, то усвідомлюю, що цю країну ніхто ніколи не завоює, — каже Євген. —Добровольці та волонтери, великою мірою, зробили Революцію Гідності, створили українську армію. Тепер прийшов час добровольцям та волонтерам зробити українську державу процвітаючою економічно, культурно та політично. Гріє душу те, що зараз демобілізовані бійці мають бажання йти у владу та щось змінювати. Саме такі люди, вірю, змінять щось на краще у нашій державі.

Гурт "ТаРута" не сходив зі сцени Євромайдану. Зараз, через два роки після тих подій, кажуть, не можна зневірюватися, а якісно реагувати на те, що відбувається в країні. А ще — не реагувати на пропаганду.

— Твердо переконаний, що у нашій державі все буде добре. Зараз вже є великі позитивні зміни, але зробити все за один день неможливо. Має бути еволюційний розвиток суспільства, — переконаний Євген "Їжак". — Хочете змін — змінюйте себе. Квітуча Україна починається з кожного з нас, наприклад, коли сміття несемо сто метрів до смітника, а не викидаємо під ноги.

А ще Євген запевняє: без культури не буде економічного підйому.

— Якщо не розвивати культуру, а думати лише про економіку, то для чого ми воюємо? – запитує музикант. — Уінстон Черчілль свого часу, коли йому під час війни принесли бюджет країни, запитав: "А де пункт про культуру?". Йому відповіли: "Про яку культуру ви говорите?! У нас війна!". А він їм: "То для чого ми тоді воюємо?". Тому я теж кажу: без духовного та культурного не буде економічного зросту, це взаємопов'язані речі.

Виступають музиканти, крім того, і у Польщі, в її столиці Варшаві. Кажуть, що різниця між поляками та українцями — у менталітеті.

— Польща довгий час була королівством, як Британія — імперією. Це люди горді, які пишаються своєю історією. До речі, ні Британія, ні поляки не переходять на євро, бо вони люблять свою історію, людей і навіть валюту, які не змінювали вже століттями. Нам теж такої гордості та любові за свою державу не вистачає.

А вінничанам та українцям музикант бажає одного: любити землю, яка нас народила, і вона народить для нас ще й щастя.

Фото Людмили Кліщук