Сьогодні у Вінниці стартував фестиваль "Artgnosis: new stage". У його рамках до Вінниці приїхав письменник, поет та музикант Сергій Жадан. Нині він читатиме свої нові тексти, які з'явилися з часу виходу у світ книги "Життя Марії", а потім вінничани матимуть змогу відвідати концерт гурту "Жадан і Собаки" у рамках цього ж фестивалю.

Письменник каже, що із Вінницею у нього пов'язані особисті відчуття весняного візиту до нашого міста. Тоді Сергій презентував поетичну збірку.

– Тоді все завершилося тим, що ми врятували життя людині. Історія така: ми зі Славою Померанцевим (видавець Жадана — ред.) зупинилися в готелі, а вранці виявилося, що охоронець цього готелю захотів повіситися, – згадує Сергій. – Померанцев встиг його витягнути з петлі, та врятував цій людині життя. Тому мені приємно повертатися до Вінниці: у цьому місті є, як мінімум, один мій боржник.

Нещодавно Сергій був у Швейцарії. Серед іншого, говорив і про... вінницькі трамваї.

– Був Цюриху та говорив із місцевими мешканцями, що в Україні, у Вінниці, їздять їхні трамваї. Вони одразу запитали, якого кольору транспорт. Я відповів, що сині. Вони підтвердили, що у Вінниці — саме сині швейцарські трамваї, бо у їхній країні у кожному місті — іншого кольору. Вінниця чудова, я би із задоволенням отримав екскурсію цим містом.

А ще письменник часто їздить на Схід. Був, наприклад, у Сватово, в Маріуполі, на кордоні з Росією під Луганськом, у Сартані, Волновасі.

– Після виступу у Волновасі ми познайомилися із місцевою етнографічною студією із сусіднього села, – розповідає Жадан. – Вони збирають фольклор, співають народних україномовних пісень. Показували нам свої родинні фотоальбоми, і на світлинах 60-80-х років – вони всі у вишитих сорочках. Річ у тім, що ті села заселялися вихідцями із Чернігівської та Харківської губерній. У селах тамтешніх говорять українською із вкрапленням суржику. Все це Україна, з нею лиш потрібно вести діалог.

Автор переконує: потрібно їздити на Схід, бачити все своїми очима, аналізувати ситуацію самотужки, не обростати стереотипами.

– Війна міняє психологію, ландшафти, інфраструктуру. Це велике стихійне лихо, створене руками людей, наслідки якого ще всім нам доведеться ліквідовувати.

Фото Людмили Кліщук