За останні два роки на Вінниччині активніше почали говорити про релігію, приправляючи ці розмови політикою, темою війни та геополітики: мовляв, Українська Православна Церква Московського патріархату в Україні є "ворогами", "спонсорами сепаратизму", "п'ятою колоною" тощо.

Неоднозначні відгуки отримують і випадки, коли культове майно на Вінниччині передають у власність релігійної громади (саме УПЦ (МП)). Vlasno.info вирішило з'ясувати, чи справді духовенство регіону пов'язане із московськими отцями, а пожертви вірян скеровуються особисто Патріархові Кирилу.

Кількісно перевагу на Вінниччині має Українська Православна Церква Московського патріархату

Згідно статистики, на території області діє 273 релігійні організації УПЦ Київського патріархату та ще 1041 релігійна організація Української православної церкви. Про це нам розповіла начальник відділу у справах релігій Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Лариса Шепель.

Релігійні громади Київського патріархату — здебільшого новоутворені у 1991 році, лише 10 громад за час незалежності перейшли із Московського патріархату до Київського. Ще 49 зареєстрованих релігійних організацій має Українська православна автокефальна церква, однак фактично діє значно менше, близько 10. Переважна більшість старовинних храмів належать до Української православної церкви Московського патріархату.

Чому роздержавлення відбувається на "користь" Московського патріархату

Зараз триває передача культових будівель у власність релігійних громад. Згідно Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” (1991 рік), церква повністю відділена від держави.

– У перші роки радянської влади культове майно було націоналізоване і знаЗ приходом незалежності розпочалося повернення релігійних громад, таким чином обласні громади позбавляються своєрідної “радянської” тенденції. – розповідає Лариса Шепель. – Відтоді і донині їх поступово повертають у власність релігійних громад. Мова йде про громади Московського патріархату. Фахівці називають це відновленням історичної справедливості. Інколи запитують, чому культове майно не передають у власність Київського патріархату. А тому, що ця конфесія “утворилася” лише після проголошення незалежності, у 1991 році. Зараз 19 старовинних храмів області знаходиться у власності УПЦ Київського патріархату, які колись були націоналізовані. Всі релігійні організації УПЦ (МП) діяли десятиліттями, навіть століттями, розпочинаючи з ХVIII століття. Саме тому їх нині і повертають їм.

Досі не повернені у власність релігійної громади 335 культових споруд.

– В Управлінні юстиції неабияк критикують тих, хто, говорячи про УПЦ, додають ще й “Московського патріархату”. Їх називають підбурювачами та тими, хто хоче на релігійному ґрунті дестабілізувати ситуацію в країні. Скажімо, римо-католицька церква перебуває під опікою Папи Римського, але ж ми не кажемо, що це Італійська церква, – підсумовує Лариса Шепель.

Політика опосередковано присутня у релігії

Про хитросплетіння релігії та політики знову заговорили після зустрічі папи Франциска та Патріарха Кирила, яку вже назвали "дипломатичною поразкою України". Про те, чи доречно говорити про релігію у політичному контексті, ми запитали політолога, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології Вінницького державного педагогічного університету Олександра Конотопенка.

– У кожному демократичному суспільстві існує розмежування релігії та держави, оскільки держава — це політичний інститут, – розповідає Олександр Петрович. – Але і релігія, і держава є інститутами суспільства, які також певним чином беруть участь у виховних процесах. Тому релігія частково причетна до політичних процесів. Церковнослужителям заборонено у проповідях щось говорити про політику, вони, в більшості випадків, цього справді уникають, але між рядками політичні нотки, інколи, все-одно присутні. У нашій країні досить часто бізнесмени пов'язані і з релігією, і з політикою. Звісно, прямого зв'язку немає, але в сучасному середовищі політика опосередковано присутня у релігії.

У спецслужбі кажуть, що проросійськи налаштованих священників у регіоні немає

В Управлінні СБУ у Вінницькій області запевнили, що випадків, які б стосувалися сепаратизму "на релігійному ґрунті" за останні два роки, не траплялося.

– Було кілька випадків, буквально три чи чотири протягом року, однак "махрових" проросійськи налаштованих священників на Вінниччині немає. Всі церковнослужителі — помірковані виважені люди. Область завжди була толерантною у цьому відношенні, – розповідає прес-секретар Управління СБУ у Вінницькій області Ірина Єрмолова. – Якщо і виникають конфлікти, які відбуваються на релігійному підґрунті, коли лунають звинувачення у якомусь сепаратизмі чи проросійських настроях, то це відбувається з певною метою. На Шаргородщині таке відбувалося, скажімо, коли не могли поділити територію храму.

Священники кажуть, що коштів вінницьких вірян Патріарх Кирило не отримує

Запитали ми і в представників духовенства щодо ситуації, що склалася: чи варто розмежовувати УПЦ на два "фронти" та чи отримує Москва кошти, які віряни жертвують на потреби церкви.

– Мій храм стоїть на українській землі, у мене українська прописка, українські діти, і, вибачте, якщо вдарити мене в ніс, то потече українська кров. Те, що відбувається зараз в Україні активно використовується певними зацікавленими особами для маніпуляцій на релігійному грунті для того, щоби розсварити українців, – розповідає протоієрей, заступник керівника відділу Вінницької єпархії УПЦ з пастирської опіки Збройних Сил України Анатолій Кузнєцов. – Українська Православна Церква — автономна і незалежна. Ми не пов'язані з Росією фінансово чи матеріально, лише молитовно, як і з усім світовим Православ'ям. У назві нашої Церкви зазначено: УКРАЇНСЬКА Православна Церква, ми завжди на боці народу. Щонеділі і, взагалі під час кожної літургії, ми молимося за тих, хто лежить в окопах і боронить Україну. Я часто відвідую різні підрозділи в АТО і, ніхто в Пісках чи Авдіївці, або ж у інших «гарячих» точках мене не питав, з якого я Патріархату. Бійці просто стають на молитву і ми разом молимось.

Отець Анатолій — священник із села. Розповідає, що значного доходу із пожертв вірян немає: церква перебуває на утриманні людей, перед ними він завжди звітує про отримані пожертви. Кошти потрібні на благоустрій території, утримання церковної споруди та життєдіяльності церкви, аби закупити свічки тощо. Держава ж, згідно законодавства, матеріально церкві не допомагає. Нагадаємо, що у статті 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні переконання" йдеться, що церква відокремлена від держави.

Вже не один рік тривають суперечки щодо того, чи потрібна Україні єдина Помісна Церква. У червні цього року на острові Крит має вперше за 1200 років зібратися Всеправославний Собор, куди приїдуть представники всіх помісних православних церков світу. Першопочатково Собор мав відбутися у Стамбулі, однак Московський Патріарх Кирило, апелюючи до загострення російсько-турецького збройного конфлікту, ініціював перенесення Всеправославного Собору на Крит.

Собор дуже чекає Україна, на ньому має бути винесено питання автокефальної церкви, адже лише цей Собор може надавати самостійність та незалежність церков. Однак релігієзнавці вже заговорили про те, що ситуація в Україні може вплинути на підготовку та хід Всеправославного Собору.

Фото: in-vin.livejournal.com