Десятикласниця із Чернігівщини Карина Бевзюк склала й захистила в Малій академії наук Словник новітнього воєнного сленгу. Про це йдеться в сюжеті обласного каналу Суспільного телебачення UA: Чернігів, повідомляє Vlasno.info.

«Словник новітнього воєнного сленгу зібрала десятикласниця Ріпкинської гімназії Карина Бевзюк. Свою науково-дослідницьку роботу вона захистила в Малій академії наук. Воєнний сленг школярі з учителями збирали рік – від родичів, знайомих, через телебачення та інтернет. Згодом волонтери використали ці слова при створенні календаря, гроші від продажу якого пішли на потреби армії», – розповідається в сюжеті.

Як виникла ідея створення словника?

Ідея створення словника спала на думку Наталії Полевик, яка й стала науковим керівником проекту. Втілити його запропонували Карині Бевзюк – члену волонтерської родини, яка допомагає бійцям від самого початку військових дій на сході України.

Долучитися до збору сленгу педагоги запропонували всім учням навчального закладу, і вони залюбки це робили: розпитували родичів і знайомих, які воювали, записували слова, їх значення і приносили до гімназії.

Учасники АТО, серед яких багато випускників цієї школи, теж охоче відгукнулися на пропозицію пригадати неформальну військову лексику.

«Більшість були відкриті, дуже багато інформації давали. З таким натхненням, із задоволенням. Вони зрозуміли, що вони там не просто так, що їх цінують, що їх служба потрібна», – зауважила наукова керівниця проекту.

Із чого складається словник?

Створений словник має розділи, а слова розписані в алфавітному порядку. Тут є сленгізми для найменування зброї, воєнної техніки, предметів побуту та людей.

Зі словника, зокрема, можна дізнатися, що «балабаси» – це волонтерські смаколики, «зашквар» – все погано, «мультик» – універсальне камуфляжне забарвлення, «нора» – бліндаж та багато іншого. Загальна кількість слів не вказується, оскільки словник постійно поповнюється.

«Коли ми працювали над лексикою, то помітили, що вся вона дуже емоційна, емоційно забарвлена. Передає не лише назву якогось предмета чи поняття, а й ставлення до цього предмета, явища і людей», – відмітила дівчина.

Що кажуть бійці?

Учасник АТО Денис Ломакін зазначив, що у мирному житті воєнним сленгом не користується. Проте створення словника вважає справою потрібною. Військову лексику пам'ятає і досі.

«Ніштяками зазвичай називали презенти з дому чи від волонтерів, тобто всякі речі, які були недоступні бійцям. Дискотека – це як у цивільному житті, зі світломузикою і гучними звуками – це коли відбуваються обстріли, чи коли підступають і починаються якісь бойові дії. Підсніжниками називали в деяких підрозділах осколки, які діставали зазвичай зі шкіри. Бобри – це доблесні інженери, які займаються будівництвом бліндажів, траншей та інших споруд, тому що вони копаються в землі й рубають багато лісу», – поділився спогадами колишній боєць.

Читайте також: Курсанти-патріоти згадують події 2014 року в Криму.

Фото скріншот з відео