Віряни самовільно знесли національну пам'ятку, а на її місці побудували копію

На Вінниччини зруйнували “козацьку” дерев’яну церкву часів Мазепи та Палія

06 березня 2020, 21:12

Віряни самовільно знесли національну пам'ятку, а на її місці побудували копію

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

На Вінниччини зруйнували “козацьку” дерев’яну церкву часів Мазепи та Палія

    Додати коментар

 У селі Лозова Шаргородського району віряни розібрали трьохсотрічну "козацьку" Покровську церкву та звели на її місці споруду-копію. Як зазначили кореспонденту Vlasno.info у відділі охорони культурної спадщини управління культури Вінницької ОДА, подібна "самодіяльність" фактично є руйнуванням пам'ятки національного значення. В ОДА вже звернулись до поліції, яка розслідуватиме правопорушення.

За словами Михайла Потупчика – начальника відділу охорони культурної спадщини управління культури облдержадміністрації, поліція порушила провадження за частиною 3 статті 298 Кримінального Кодексу. Санкція статті передбачає до п'яти років позбавлення волі за незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження пам'яток національного значення.

photo 2020-03-06 20-08-17

Дерев'яну церкву на Шаргородщині звели ще у 1700-1702 роках, в часи Семена Палія та Івана Мазепи. Після здобуття Україною незалежності спорудою опікувалася Українська православна церква Московського патріархату.

Як йдеться у матеріалі "Історичної правди", релігійна громада аргументувала "радикальний ремонт" тим, що стара церква прогнила. Втім, Михайло Потупчик пояснює: перш, ніж проводити будь-які роботи на об'єкті, що є національною пам'яткою, віряни мали б отримати дозвіл від міністерства культури.

– Це пам'ятка національного значення. Люди, що зруйнували церкву та звели на її місці новобудову, мали спочатку звернутись до міністерства культури. За моєю інформацією, вони звертались за дозволом на проведення протиаварійних робіт. Але те, що вони зробили – не протиаварійні роботи, це фактично нищення пам'ятки, - пояснює Михайло Потупчик.

Посадовець підкреслює: на жаль, у більшості випадків організації чи установи, що експлуатують національні пам'ятки архітектури, не підписують із центральними органами виконавчої влади охоронні договори, як належить відповідно до законодавства.

– У дев'яноста відсотках випадків в нашій країні договори на охорону об'єктів культурної спадщини, більшість з яких належить державі, не укладаються. Це й призводить до таких випадків, як у Лозовій, - обурюються пан Потупчик

До слова, як йдеться у постанові Кабміну "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини" від 8 грудня 2001 року, в охоронний договорі "зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядкування її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини".

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення