Згадати сина, бойового товариша, чоловіка і татка зібралися на Алеї Слави знайомі, друзі, рідні, донечка та побратими Сергія Зулінського, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Сергій Зулінський загинув при спробі штурму Донецького аеропорту 20 січня 2015 року. Сьогодні, на Благовіщення, він би святкував свій 29 народження. Нині ж іменини і в тата Сергія.

— На перший день народження, коли ми зустрічалися, я зробила йому сюрприз, ми поїхали в Житомир та разом стрибнули з мосту, — згадує дружина Сергія Катерина Зулінська. — Другий наш спільний день народження був у сімейному колі, коли ми вже одружилися.

Згадати побратима прийшли і його товариші. Боєць із позивним "Шахматист" знав Сергія 11 років, потім разом потрапили на Схід.

— Він був командиром нашого відділення (підрозділ Сергія: 95 окрема аеромобільна бригада 90 окремий десантний штурмовий батальйон, третя аеромобільна десантно-штурмова рота, другий взвод — прим.ред.). Нас, вінницьких, призвали 10 чоловік. І восьмеро було у його відділенні, він якісно виконував поставлені на нього завдання, завжди переживав за особовий склад, — згадує "Шахматист". — Я його і в армію проводжав, і всі дні народження разом святкували. А коли призвали — то зустрілися вже у військкоматі. Потім потрапили в одну бригаду, в одну роту, в один взвод, в одне відділення. Коли Сергій був живий, то ходили з ним на шашлики в ліс, що поблизу тієї вулиці, яка вже носить його ім'я. Останній спільний день народження святкували мій, просто на полігоні, майже всім взводом поїхали в сауну, добре відпочили.

До дня народження рідні встановили надгробний пам'ятник на могилі Сергія: на граніті висічені вежа Донецького аеропорту у вигляді свічки, шеврони бойового підрозділу Сергія та гасло десантників "Ніхто крім нас". Поруч із іменем та прізвищем зазначено і його позивний — "Зулік". Дружина каже, що її чоловік — військовий, так і має бути.

— Пам'ятник достойний, це плюс, що на ньому є шеврони підрозділу, але краще, аби був Сергій живим і ми зараз не збиралися на кладовищі, — каже побратим Сергія з позивним "Левітан". — Він був класним чуваком! І гуляли разом, і спиртне вживали, від нього завжди пульсував позитив, він постійно усміхався, був життєрадісним та любив повторювати: "Все нормально".





Фото Людмили Кліщук