Сьогодні вінницька обласна народна самооборона відправила на передову у зону АТО подарунки та пасхальні смаколики для бійців. Паски різної величини, писанки, цукерки, кава, чай — усе поїхало до захисників на Схід. Загалом — близько шести тон вантажу.

Недовга церемонія відправлення пройшла біля штабу самооборони на вулиці Соборній. Весь вантаж та саму процесію освятив настоятель храму Серафима Саровського протоієрей Олександр Токарчук.

– Ми прийшли освятити в добру путь солдат та тих, хто перевозить ту святу трапезу, яку зазвичай ми споживаємо тут. Ми святкуватимемо у мирі, теплі, сімейному затишку. Тому повинні пам'ятати тих, хто забезпечує нам цей затишок тих, хто захищає наші кордони. Можливо, це скромна передача, але це — частинка нашої душі. Люди, які далеко від сім'ї вони потребують сімейного затишку і наш обовязок забезпечити їм це хоча б частково. Ми благословили і освятили цю великодню трапезу, щоб вони там могли долучитися до радості Воскресіння Христового.

На Схід із Вінниці вирушило шість мікроавтобусів. Передачу для воїнів збирали з усієї області. Основний вантаж доставлять у місто Попасна Луганської області. А також — у інші військові частини, що знаходяться поруч.

– Найголовніше, що ми передаємо — це наше та дитяче тепло, – коментує керівник вінницької самооборони Ігор Алєксєєв. – Вчора пройшла велика акція у школах Вінниці та Вінницького району. Під час неї діти розписували пасхальні яйця для бійців. У результаті ми зібрали більше 500 яєць. Як би там не було, але життя продовжується, іде велике свято. І нашим хлопцям на передовій буде приємно, коли до них приїдуть ці подарунки.

До вінницької колони приєдналася і чечельницька самооборона. Чоловіки везуть для побратимів домашні паски, дитячі малюнки, крашанки — загалом чотири тони вантажу.

– У районі проходила акція "Збери великодній кошик" і соціальні служби з допомогою громади зібрали продукти. Священик на місці теж відправив службу і благословив нас у дорогу. Навіть сьогодні вранці довозили продукти, щоб були свіжі. Діти передали багато малюнків, цукерок. Хлопці нас чекають там. Дзвонять, переживають аби ми лиш благополучно добралися до них. У нас також є багато адресних передач, які ми будемо розвозити по місцях.












Фото Тамари Тисячної