Часто гості нашого міста відзначають, що Вінниця змінилась в кращу сторону. Називають її чистою, гарною, дивуються вимощеній плитці та фонтанам, переповідають про перше місце у журналі «Фокус» та дивуються вайфаю в трамваях. Самі городяни тішаться містом, коли прогулюються біля башти на площі Європейській. В центрі міста витає дух спокою та розваг, лунають дитячі пісні та де-інде проходять виставки. Все це складає враження комфортності і розміреності життя у Вінниці.

Але ось звернемо трохи з центральних вулиць... Візьмемо Старе Місто, чи мікрорайон Бучми. Тут рожеві окуляри малу-помалу починають зникати. Деякі дороги від роду не асфальтовані. Жителі Старого міста жаліються, що взуття «вбивається» за один сезон на рідній вулиці через відсутність ремонту. Мешканці багатоповерхівок Вишеньки, Київської, Тяжилова, Свердлова живуть у постійній безнадії, бо стояки водопостачання проривають щомісяця, заливаючи «які не які» ремонти. В підвалах тече каналізація, подекуди фекалій по кісточки, а в під'їздах цвіте мох . Жителі найвищих поверхів залишені напризволяще, з дахами, які протікають. В дворах стоять понурі гаражі, тротуари та прибудинкові доріжки доведені до стану «яма на ямі», половина ліфтів аварійні. Дітям та молоді нема де подітись, бо дитячі та спортивні майданчики, навіть періоду «совдеп» — велика рідкість.

"Невже я за весь вік не заслужила на лавочку? Я ж працювала так тяжко на заводі все життя, — ніяк не втямить сімдесятвосьмирічна бабуся. — В моєму будинку на Свердлова живуть багато інвалідів та пенсіонерів похилого віку. Вийшли б на лавочку, але нема куди. Якийсь депутат під вибори обіцяв, але так і не зробив...»

В дворах «спальних» районів не говорять про фонтани, тут клянуть комунальні служби і ненавидять ЖЕО. Пенсіонери, яким дорога кожна копійка вже давно дослідили свої рахунки на сплату комунальних послуг. Люди не розуміють, навіщо вони платять такі кошти за величезний перелік послуг, прописаний в договорі з ЖЕО, яких вони не бачать. Наводять реальні приклади, які і справді викликають подив. Є випадки, коли люди роками платять за ліфти в п'ятиповерхових будинках, яких там ніколи не було. Або за ділянку близько двадцяти квадратних метрів, де ріденько росте якийсь пожухлий бур'ян, в вересні місяці беруть за покіс трави дві з половиною тисячі гривень. Встановлення хомута на каналізаційну трубу — близько двох тисяч гривень.

Люди залишені напризволяще. Їх будинки, без громадських слухань передали в ТОВ «ЖЕО». Ця організація, замість ЖЕКу, по договору, мала б виконувати роль посередника і забезпечувати людей необхідними послугами, чомусь не виконує свою роль. В результаті, ЖЕО щомісячно збирає гроші, а проблеми лягають на плечі самих же людей. В цей час будинки продовжують руйнуватись....

Звичайно, людям запропонували добровільно об'єднатись в ОСББ і стати самими розпорядниками коштів, зібраних на облаштування будинку та прибудинкової території. Ідея наче й не погана, але, чи захочуть об'єднатись люди в ОСББ добровільно, поки невідомо. Бо будинки, які дістались нам від Союзу, розвалюються на очах. Люди розуміють, що занедбані будинки після ЖЕКів та ЖЕО, хочуть «перевішати» на самих мешканців. І, "ву а ля"! Міська влада пропонує програми «70 на 30», де перед об'єднанням в ОСББ, мешканці можуть на одну із великих ремонтних робіт отримати 70% коштів з міського бюджету. Але, тільки одну із цілого ряду послуг!

Ось таке «європейське» місто вже починається за 200 метрів від центру... Ось в такій реальності живуть люди в зірковому «місті фонтанів»...
Але скоро відбудеться зміна влади через місцеві вибори. І у вінничан з'явиться можливість позбавитись комунального здирництва. Та чи зможуть вінничани вирватись з інформаційного капкану, який створила провладна політична партія?

Поки що теперішня влада всіма силами намагається залишитись в кріслах. Схеми відпрацьовані! Відмивання грошей проводиться професійно! Виграти вибори або сісти за грати! Тому владні політтехнологи вибрали гучні лозунги, планово проводиться робота «промивання мізків» вінничан. За допомогою технологій маніпуляції свідомістю, людям майстерно втокмачують те, що «Вінниця — європейське місто». Але, правильніше було б сказати: «Центр міста – європейське місто для піару вінницького євро-мера».

Можливо євро-мер бачить Вінницю тільки зі свого вікна і насправді думає, що плиткою встелені всі тротуари, навіть на Бучмах і Ватутіна? Можливо, він думає, що підсвітки доріг працюють навіть на Можайці? Можливо хай-тек торгових центрів навіває йому думку, що на Слов'янці всі живуть в євро-житлі? А на Старому місті у всіх є водопостачання та каналізація?

Звичайно, євро-мер має гарну ванну і теплу воду, тому і видається йому, що по вулиці Свердлова та й на Вишенці з крану тече гаряча вода. Та от, насправді, там тече вода ледь тепла. Щоб прийняти ванну людині потрібно гріти у виварці воду. І, певно, євро-мер не знає, що оплачують вінничани за ледь теплу воду по тарифу гарячої води.

Чи може Вінниця називатись «європейським містом»? А рівень життя вінничан «європейським стандартом»? Звісно ні! Хоч теперішня влада наполегливо вбиває це в голови довірливих громадян. Все ж, більшість людей, які вміють думати, розуміють, що «вінницька європейська стратегія» відрізняється від справжньої «європейськості». А гучні слова теперішньої влади — всього лиш гучні слова та політтехнології для «вінницької вати».


Фото: zatyshok.vinnica.ua