Допомога жінкам, які постраждали від домашнього насилля, соціально відповідальний бізнес, золота середина бізнесу по-вінницьки. Засновниця соціального підприємництва та членкиня ГО "Прогресивні жінки" Анна Шнайдер розказала про те, як у Вінниці можна заробити гроші та ще й допомагати людям, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Бізнес – це та комерційна діяльність, яка направлена на отримання прибутку. Не завжди бізнес чи робота приносять задоволення. Втім, буває таке, що хобі або мрія стає бізнесом. Саме це сталось з Анною Шнайдер.

— Я лікарка за освітою, - говорить Анна Шнайдер. - Після університету працювала в аптеці провізором. Потім – в косметичному бізнесі, зокрема, менеджеркою з роботи з ключовими клієнтами. Я їздила і дуже багато працювала. В якийсь момент зрозуміла, що робота навіть при гідній оплаті не приносить того задоволення. Тому отримала другу освіту психологині та пішла в організацію "Прогресивні жінки". Так я стала допомагати людям.

Саме прихід в організацію "Прогресивні жінки" став ключовим для Анни. Кілька років тому вони виграли грант на створення соціального бізнесу. Так започаткувались ідеї власної справи, завдяки якій можна допомагати людям.

— Я працювала психологинею, але розуміла, що цього недостатньо для кращої допомоги людині, які постраждала від торгівлі людьми та від домашнього насильства. Можна 10 разів зібрати жінок і сказати, що "все буде добре", але бувають ситуації, коли жінці банально ніде заночувати. Це неможливо зробити лише за допомогою грантів. Тоді я і захопилась саме соціальним бізнесом, - каже Анна Шнайдер.

Соціальне підприємництво – це підприємницька діяльність, спрямована на інноваційну, суттєву та позитивну зміну у суспільстві. В той час, коли бізнесмени концентровані на створенні фінансового прибутку, соціальні підприємці займаються збільшенням соціального капіталу. Вони задіяні у таких галузях, як освіта, охорона довкілля, боротьба з бідністю та права людини.

— Спочатку в нас був задум з їдальнею. Нам влада надала приміщення. Проте всі гроші, які були в організації, пішли на ремонт. Ми почали думати, що продавати, як воно буде виглядати. Так ми жили десь рік. Всі гроші витратили, і ще треба в два раза більше, щоб цей ремонт доробити.

Головним в побудові бізнесу пані Шнайдер вважає сильну, креативну команду та правильну місію.

— Щоб почати бізнес, треба все розрахувати, але головне – команда. Це була я та моя коллега з громадської організації. Ми знайшли жінку-технологиню, таку чудову жінку, яка одразу зрозуміла, що грошей не буде. Коли в бізнесу є гарна місія, то дива стаються кожен день. Ми підрахували потужності, скільки продукції можемо зробити та, найважче, майбутній дохід. Бо можна закупити сировину в один місяць, а через два вже піде ріст цін. Починати власний бізнес потрібно, якщо є певні кошти хоча б на перший час. Хоча б на перші півроку. Ми з друзями самі робили ремонт в приміщенні. Дуже важливо підтримувати зв'язок з друзями, бо буває так, що треба подзвонити: "Мені треба побілити стіни", і з 20 друзів 3-4 погодяться, це дуже круто, - розповідає бізнесменка.

Що саме продаватимуть, вирішили випадково. У нагоді стало юнацьке захоплення.

— Я думала, що мені тепер робити, чим саме займатись. Приїхала до бабусі в село, а вона мені своїми кішами та випічкою пригостила, і тут я зрозуміла: "Ось, що треба". Мене в родині навчили всього. Я вмію і готувати, і шити, і в'язати. Спочатку ми зробили зразки і ходили всім пропонували спробувати. Робили по три-чотири кілограми. У 5-й годині ми вдвох з подругою почали готувати. В десятій годині складала продукцію в коробочки та придумувала план. Я прокладала собі маршрут, де яка кав'ярня. Заходила в кожну, розповідала про свою продукцію. Так я збирала клієнтів. Єдине, знала, що одна кав'ярня дуже популярна, і в неї є виїзні заходи. Вони були пріоритетом для співпраці. Ми спілкувались більше 5-ти разів протягом двох місяців. І нам вдалось почати поставляти їм свою продукцію, - розказує Анна Шнайдер.

Дуже важливим є знайти свою нішу, те місце, де ти потрапиш саме в яблучко.

— Коли починаєш свою справу, створення власного асортименту, це дуже цікаво. Треба знати середовище, в яке ти хочеш зайти зі своїм продуктом. Коли ми зрозуміли, що в нас маленька пекарня, і ми співпрацюємо з кав'ярнями, я приглядалась до випічки. Побачила, що всюди був великий асортимент солодкого, а солоної випічки немає взагалі, або лише бургери та фаст-фуд. І це буде наша фішка. Спочатку це були солоні мафіни зі шпинатом та томатами, куркою. І нам всі кав'ярні казали "Так! Круто! Це саме те що потрібно!", і вони не зайшли. Через два тижні вийшло так, що клієнтам це незрозуміло. І тоді ми перейшли на кіші. Зазвичай їх треба їсти виделкою та ножем. Але це не завжди зручно, коли ти біжиш. Тому ми зробили маленькі, і вони вмить стали популярні. Це наш головний наповнювач бюджету. Це не означає, що ми робимо тільки кіші, ми робимо і солодке, в нас багато товарів, але основні – кіші, - додала Анна Шнайдер.

Гроші, які заробляє пекарня, йдуть на розширення бізнесу та волонтерство. В першу чергу, жінкам, які постраждали від домашнього насильства, та жертвам торгівлі людьми.

— Мої прибутки діляться на дві частини. Одна йде на розвиток підприємства, інша – на рахунок громадської організації. Це допомагає ГОшці бути незалежною. За ці кошти можна винайняти квартиру для жінки, придбати ліки, провести якісь заходи, оплатити роботу з психологом тощо, - підвела резюме Анна Шнайдер.

Читайте також, Полтавчанка шиє стильний та зручний одяг для фермерів 

Фото: Андрій Оленін