Торгівля з країнами Євросоюзу, енергоефективне обладнання та власний кар'єр. Цим може пишатися завод "Керамейя", який знаходиться у Сумській області. Тут випускають цеглу та бруківку. Побувала на підприємстві, що є лідером ринку керамічних будівельних матеріалів в Україні, й кореспондентка Vlasno.info.

– Конкурентів у нас в Україні немає, - стверджує Генеральний директор заводу "Керамейя" Іван Телющенко. - А немає конкурентів тому, що немає умов для створення таких підприємств. Адже за кожен кіловат сплачуємо дуже дорого. Маємо й багато інших клопотів. Можна сказати, що ми випадково вижили у цій сфері бізнесу. У нас є обладнання, які ми самі спроектували та розробили. Монтаж та наладку провели теж самі.

Колись на цьому місці працював завод гумотехнічних виробів. Перестав працювати, приміщення спустошились. У 2006 році група сумчан вирішила використати територію для запуску цегляного заводу. Тим більш, що у 15 кілометрах знаходився кар'єр. Вже у 2007-му зареєстрували торгову марку "Керамейя". На 2018 рік завод має 59 дистриб'юторів, і 27 з них — за кордоном. Кількість зарубіжних партнерів збільшується щороку. До шести попередніх протягом 2013-2018 років додались Грузія, Польща, Німеччина, Румунія, Данія.

– Звісно, шлях до ринків Євросоюзу був непростим. Ми постійно брали участь у міжнародних виставках, презентували свої вироби, - розповідає директор з продажів Дмитро Калємі. - На сьогодні зареєстрували власну фірму в Польщі. Є в нас своя залізнична гілка. По ній відправляємо товар у Польщу, там є можливість накопичувати продукцію на складах.

У 2011 році завод отримує 11 мільйонів доларів кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Щоб запустити нову лінію з виробництва клінкерної цегли. 2013-го року лінію запускають. Крім того, кредит погасили на 1 рік та 1 квартал раніше запланованого строку. На заводі впевнені, що це вдалося завдяки спільним зусиллям усієї команди.

Отже, крім звичайних керамічних цегли та бруківки на "Керамейї" випускають клінкерну цеглу та клінкерну бруківку. Відрізняється вона від звичайної тим, що в процесі виготовлення набуває певних кольорів. Також вважається міцнішою та надійнішою. Загалом щороку завод випускає 100 мільйонів умовних одиниць цегли на рік. З них 30 мільйонів клінкерної керамічної цегли, 10 мільйонів клінкерної керамічної бруківки та 60 мільйонів поризованих керамічних блоків.

– Такі блоки користуються великою популярністю в країнах ЄС. Адже завдяки особливостям форми вона довше зберігає тепло і не пропускає холод. Є найбільш енергоефективним зразком керамічних виробів. Також запускаємо лінію по виробництву цегли так званого чеського формату. Вона довга, має розміри 290х140х65, і таку мало хто в Європі виготовляє. Отже, маємо надію, що буде гарний попит на цей вид цегли. Адже вона дуже гарно тримає тепло, - зауважує директор з виробництва В'ячеслав Касьянов. - Також у нас можна замовити бруківку будь-якої товщини.

Поризовану цеглу на заводі називають майбутнім України.

– Ціна на покладку цегли вираховується на тисячу штук. Тому дуже давно в Німеччині придумали отакий блок, в який запресовані вигораючі додатки, і в результаті дають досить легку конструкцію, - наголошує заступник директора з енергоефективності Анатолій Савченко. - Завдяки об'єму збільшується у 5-6 разів продуктивність при муруванні цегли. Зменшується кількість людей, які цим займаються. Такі блоки надзвичайно енергоефективні: важать 1,5 кілограми, тоді як повнотіла цегла — 3,5 кілограми. Краще тримає тепло, у нього лямда (коефіцієнт теплопровідності) 0,16-0,18, а у звичайної цегли — 0,57, тобто, енергоощадний ефект очевидний.

Для розробки та випробовування нових зразків клінкерної цегли працює спеціальна лабораторія. Тут відтворюють весь процес виготовлення цегли, тільки у невеликих об'ємах. Так вивчають, як різні домішки впливають на якість та колір цегли.

Проте, найбільшим досягненням на "Керамейї" вважають факт, що їм вдалося повністю відмовитись від газу.

– Ось подивіться на дані використання газу — "нуль". Червоні позначки бачите? Значить, газові клапани закриті. І так вже два місяці. В теплу пору будуть всі чотири місяці, - запевняє Анатолій Савченко. - Для опалення використовуємо агровідходи, відходи від зерносушарок, від виробництва паперу, від виробництва ТЕЦ. У нас є спеціальний котел, який працює на твердопаливній сировині.

Твердопаливна установка займає дві кімнати на заводі. Поруч — ємність зі щепою.

– Щепу ми привозимо зі всієї Сумської області. Нам потрібно 6 кубів на опалення. Є комунальні установи, які займаються розчисткою насаджень. Ми приїжджаємо на їх полігон зі своєю "дробілкою". Гілки дробимо, привозимо сюди, - розповідає заступник директора з охорони праці та екології Сергій Зленко. - Наприклад, новорічні ялинки "пішли" дуже швидко. Ми забрали відсотків 60 ялинок, яких вивезли на полігон. До нашої співпраці вони все це спалювали.

На заводі кажуть, що виробництво цементу та цегли є найбільше енергозатратним. Тому дбати про енергоефективність є для них пріоритетом.

В Україні діють кілька програм, з енергоефективності, які підтримуються ЄС. Наприклад, програма UKEEP була розроблена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це один з проектів, який допоміг українським підприємствам знизити залежність від газу. В рамках програми UKEEP підприємства, які усвідомили необхідність впровадження заходів енергоефективності, змогли отримати кредити від ЄБРР. В цілому ЄБРР виділив 180 млн. євро на фінансування малих і середніх підприємств в Україні. Відтак, підприємства знизили споживання природного газу. Крім того, коли обладнання працює на біопаливі, це призводить до зниження негативного впливу на навколишнє середовище шляхом скорочення викидів вуглецю.

Цікаво, що за даними "Укртрансгазу", у лютому 2019 року споживання природного газу в Україні склало 3 765 млн куб м. І це на 770 млн куб м (17%) менше ніж у лютому 2018року. Всього за два місяці 2019 року Україна спожила 8,5 млрд куб м, що на 0,8 млрд куб м (8,6%) менше ніж у січні-лютому 2018р. При цьому, найбільше скорочення відбулося у сегменті населення. Минулого місяця було спожито 1 416 млн куб м, на 408 млн куб м (22%) менше, ніж у лютому 2018 року. Споживання у сегменті промисловості у лютому 2019 року склало 1 137 млн куб м, падіння – 220 млн куб м (16%).

Нагадаємо, у Вінниці працює найсучасніший завод з виробництва сонячних панелей.

Фото: Тетяна Щербатюк