енергоефективність фото

Коли альтернативне тепло «відіб’є» вкладені кошти

27 червня 2016, 19:25

Вінниччина активно «переобладнується» на альтернативні види палива

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Коли альтернативне тепло «відіб’є» вкладені кошти

    Додати коментар


Вінниччина активно «переобладнується» на альтернативні види палива. Газові котли замінюють та модернізують в державних установах, школах, дитсадках. З бюджетів різних рівнів на це виділяються великі кошти. Лише з початку нинішнього року на альтернативні види палива на Вінниччині перевели 15 котелень, витративши на це понад 10 мільйонів гривень. Всього ж до кінця року мають перевести ще 32 котельні, на які заплановано 26,5 мільйонів гривень. Минулого року на переобладнання 75 котелень витратили 113 млн грн бюджетних коштів.

Чиновники наразі звітують про мільйони кубометрів зекономленого газу: три мільйони минулого року і два мільйони планують економити щороку після цьогорічного переобладнання. Але переобладнання поспіхом дало не лише позитивні результати, а й принесло перші «проколи».

Котел поміняли – тепло пропало

У селі Пеньківка Шаргородського району діти мерзли у класах два сезони поспіль. Як розповіли кореспонденту Vlasno.info батьки учнів, температура у школі взимку становила 9-12 градусів. Діти часто хворіли і пропускали навчання. Таку ситуацію вони пов'язують із переобладнанням котла з газового на твердопаливний. На це витратили більше 60 тисяч гривень з районного бюджету, але «модернізований» котел не зміг обігріти приміщення, де навчається більше 300 дітей.

– Мати одного учня приходила до школи з термометром заміряти температуру і показувала усім, що вона недостатня. Річ у тім, у 2000 році під час обледеніння, у школі сталося розмерзання системи. Тоді в батарей позрізали о половини «ребер». І новий котел не може «витягнути» потрібної температури. Хоча, коли палили газом, було тепло, – розповідає батько двох школярів Володимир Заволович.

Що зекономили на газі – заплатили за світло

Депутат обласної ради, секретар постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, енергоефективності та енергетики Дмитро Копера, до якого батьки учнів Пеньківської школи звернулися зі своєю проблемою, розповідає і про інші випадки «неекономної економії», коли зменшивши витрати на газ, в той же час збільшили витрати на інші енергоносії.

– У Мурафській школі (Шаргородський районн – авт.) поставили котли на твердому паливі. Кажуть, що зменшили використання газу, але натомість збільшилось використання електроенергії. Це – не економія, а окозамилювання, яке нікому не потрібне, – розповідає Копера. – У Копистерному (теж село у Шаргородському районі – авт.) 250 тисяч гривень панували витратити на заміну вікон у будинку культури, який практично не опалюється. Жителів там мало і клуб рідко відівідують. Я не проти цього, але ж є установи, які більше потребують капіталовкладень.

Те, що швидкісне переобладнання котелень дало, крім позитивних, і негативні результати, визнає і керівництво області. Очільник облдержадміністрації Валерій Коровій розповів, що наразі створена робоча група, яка відслідковує подібні випадки.

– У 2014 році Вінницькій області надійшла субвенція з державного бюджету у розмірі 30 мільйонів на переобладнання котелень. Ці кошти треба було дуже швидко освоїти і тоді багато побудували котелень, які були зведені без належного енергоаудиту. І були випадки, коли декларувалися одні котли за потужністю, а ставилися інші. Або новими котельнями не користувалися, бо не заготовили дрова, – розповів Коровій.

За температурний режим відповідає директор школи

Як виявилось, після переобладнання котелень температурний режим у закладах ніким не перевіряється. Регіональній інспекції державного підприємства «НЕК «Укренерго», заборонили це робити, ввівши до того мораторій на перевірки. До того ж, за словами заступника начальника відділу енергетичного нагляду підприємства Володимира Хавтирка, перевірка дитячих садочків та шкіл здійснюється раз на п'ять років. Батьки можуть звертатися до установи самі, але, як правило, про це не знають.

Загалом же за відповідність температурного режиму нормі відповідає директор установи. Начальник відділу освіти Шаргородської райдержадміністрації Володимир Кутнік визнає, що проблема у Пеньківській школі дійсно є. Але переконує, що ця школа - одна така проблемна. Щоб вирішити ситуацію, у ній все-одно палитимуть газом.

– У Пеньківській школі поставити більшого котла не було можливості, бо не дозволяло приміщення. Щоб палити газом, на нього треба передбачати кошти в бюджеті. На наступний опалювальний сезон будемо закладати половину коштів на газ, а половину – на тверде паливо. Можливо, і більше, враховуючи, що ціна на газ сьогодні невисока.

З позиції людини, яка на місці займається вирішенням питання опалення освітніх установ, Володимир Кутнік переконаний, що економічний розрахунок доцільності таких змін потрібен обов'язково, адже альтернативні види палива, «відчувши» попит, теж зросли у ціні.

– Не так просто «втекти» з газу, не знаючи, що чекає попереду. Перехід на альтернативні види палива ніби правильний. Але ж ніхто не знав, що ціна на дрова виросте у два рази, на біопаливо – пелети, гранули – в три рази. А газ у ціні не так уже і зріс. Тому, на мою думку, переходити на альтернативні види палива потрібно, але від газу не відмовлятися. В установи має бути щонайменше два види опалення: і на випадок аварійності і при будь-якій фінансовій ситуації.

Потрібен енергоаудит, але на нього немає коштів

І депутати, і чиновники погоджуються, що перш, ніж переобладнувати котельні, треба провести енергоаудит приміщення, яке буде опалюватись. Це дало б можливість визначити його тепловтрати та з яких причин вони відбуваються: через старі вікна, невідремонтовану покрівлю чи постійно відкриті двері у приміщенні. Тоді, можливо, і котла нового не потрібно було б ставити, а виправити наявні недоліки.
Проте це – додатковий час та кошти, яких завжди немає. Чиновники прямо кажуть: якщо додаткові гроші є, їх скоріше витратять на практичніші речі, ніж енергоаудит. Наприклад, заміну вікон.

– Я спілкувався з одним підприємством, ціна їхніх послуг залежить від розміру об'єкта. В середньому – від 15 до 30 тисяч. І оці 30 тисяч, які ми просто віддаємо фірмі, – це 5 замінених вікон у школі. Зараз райони дивляться з практичної точки зору і використовують кошти за більш раціональним призначенням, – пояснює начальник відділу енергетики та енергозбереження Департаменту ЖКХ Іван Магдич.

В перспективі на Вінниччині хочуть впроваджувати енергозберігаючі технології через енергосервісні компанії. А також – запровадити так званий енергетичний паспорт, який додаватиметься до проектно-кошторисної документації. Над створенням подібних зразків наразі працюють в одеській ОДА.

– Цей документ, фактично, є звітом по енергетичному обстеженню перед переобладнанням. Я думаю, якщо колеги з Одеси це впровадять, ми обов'язково обміняємося досвідом і запровадимо у себе. Чи це будуть виконувати приватні компанії, чи створиться організація при ОДА, ще невідомо, але проведення енергетичних аудитів наразі справді стоїть дуже гостро, – каже Магдич.

Але за словами депутата та спеціаліста Дмитра Копери, енергоаудит проводити варто. Не дивлячись на дороговартісність, його проведення може окупитися за досить малий термін.

– Якщо робити це дійсно якісно і перевіряти всю будівлю, починаючи з даху, втрати тепла у системі, зробити перевірку теплотрас, це коштує немалих коштів. Але є такі об'єкти, де не потрібен дорогий аудит. Можна зібрати комісію, яка оцінить, що треба зробити. Якщо, наприклад, вікна у школі ставились 20 років тому, і у них дірки, через які втрачається до 30% тепла, то не потрібно аудиту, це можна помітити і самому. Проблема в тому, що навіть цього ніхто не робив.

Більше того, на думку Копери, результат енергоефективності має полягати не у тому, щоб зменшили використання газу, а в економії ресурсів загалом.

– Вказівка на зменшення використання газу правильна, але до неї треба підходити по-господарськи. Це можна різними шляхами: як в результаті переходу на альтернативне паливо, так і за рахунок модернізації газових котлів, утеплення вікон, фасадів. Тоді і буде результат. Але затрачати колосальні кошти на котли і не розуміти, коли вони окупляться – через 15 чи 20 років – для чого воно потрібно? – каже депутат.

Куди звертатися, якщо температурний режим у навчальному закладі не відповідає нормі:

Регіональна інспекція державного підприємства «НЕК «Укренерго». Адреса: м. Вінниця, вул. І. Богуна, 5. Тел: (0432) 53 17 01, 53 17 58.

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області: вул. Театральна, 14, тел. (0432)56-20-60.

Фото: m-rda.gov.ua

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення