На безлюдному хуторі Хоми, де залишилася одна-єдина хата і старий млин, минулими вихідними було гамірно. Вдалині від цивілізації, за два кілометри від села Ворошилівка, цьогоріч ушосте відгудів табір "Хоминська Січ". Кореспонденти Vlasno.info провели в таборі два дні та на власному досвіді побачили, яке воно — патріотичне виховання.

80 дітей віком від 6 до 18 років, разом з інструкторами проходили вишкіл упродовж чотирьох днів. Як дівчатка, так і хлопчики, жили в наметах, готували самі собі їжу, збирали дрова. Чотири дні без електрики, телефонів та іграшок, натомість організатори — школа козацького гарту ім. Данила Нечая — зробили все можливе, щоб діти були постійно зайняті і не мали часу на шкоду.

Таборувальників наїхало з різних куточків області – Козятин, Калинівка, Тиврів, були також діти з Житомирщини та Львова. Старшина Петро приїхав у табір з Тернополя, тут і зустрів свій 24-й день народження.

— Повинна бути повага до кожного — до побратима, а тим більш до старших, — говорить Петро дітям. Якщо бачить сутичку дітьми — спонукає їх поговорити та помиритися, як чує лайку — наказує відтискатися чи присідати.

Дітей така дисципліна не лякає. Навпаки, радо приймають правила, допомагають старшим — їздять по воду до джерела, рубають дрова, палять багаття.

— Спочатку таборувалися хлопці нашої школи, у сімейному колі, а потім люди почали приєднуватись, — говорить керівник школи козацького гарту Руслан Бегас. — Складалася спеціальна козацька програма, яка включає в себе і бойові мистецтва для хлопців, і майстер-класи для дівчат. Це стрільба, бій на ножах, шаблях, шикування, вивчення кличів, козацьких пісень.

Хоминська Січ носила характер рольової гри: усі діти діляться на рої по 10 чоловік, обирають ройовоо і двох чотових, які слідкують за дітьми. Рої працюють на плюси: їх відзначають за здобутки в конкурсах та дисциплінованість. Хлопці, які в таборі з минулих років, тепер – у старшині.

— Батьків попереджаємо про польові умови, вони пишуть нам заяви, — говорить Руслан Бегас. — У таборі працює медсестра, кухар, є охорона, під час виколів дотримємося техніки безпеки.

Мальовничий хутір для табору обрали неспроста. Насамперед, тому що це стратегічне поселення, місце козацької стоянки. Поряд ліс, дрова, є місце для купання. У річці Баран, яка тут протікає, неглибоко, діти ходять купатися під наглядом старшини.

— Я на такому таборі вперше, і вже багато чому навчився, першого дня залаявся, то мене покарали: змусили присідати і ходити з табличкою "Кацап" на шиї, — розповідає 12-річний Микола. За два дні жодної лайки від нього більше не почули.

Щовечора в таборі ватра — біля багаття діти та дорослі розучують козацькі пісні з пісенників, які надрукували організатори. В суботу вечір завершився переглядом патріотичного кіно, у неділю — дискотекою. Для цього спеціально привезли дизельний генератор. Щовечора діти стерегли прапор табору, який хотіли вкрасти інші учасники.

— Ось одягнемо "кікімору" і підповземо до них, – хваляться хлопчаки, яким привіз показати снайперський маскувальний костюм воїн АТО Сергій, який захищав Донецький аеропорт.

Стяг суботнього вечора таки вкрали, і на другий день, у якості "викупу" хлопці попросили дівчат начистити картоплі на юшку.

Крім таких розваг, дітей вчили стріляти з рушниці, лука, дітлахи змагалися в боях навкулачки, вчилися ножовому бою і шабельним поєдинкам. Майстриня Катерина Білокурська провела майстер-клас зі створення ляльок-мотанок для дівчаток. Завбачливо принесла всі елементи для ляльок і роздала юним майстриням. Кожна дівчинка пішла додому з власноруч виготовленою лялькою.

— Матеріалів треба багато, і вони недешеві, а люди купувати такі ляльки не дуже хочуть, за цю велику максимум 30 гривень дадуть, то краще вже з дітьми майстер-класи проводити, — говорить пані Катерина.

Табір роз'їхався сьогодні пообіді, діти, сповнені вражень, з новими вміннями та цікавими знайомствами, наперебій обіцяють повернутися сюди ще.

Фото Ірини Басенко