Російський письменник і журналіст Сергій Лойко презентував у Вінниці свій роман "Аеропорт".

Автор – військовий кореспондент газети "Los Angeles Times", співпрацює з радіостанцією «Ехо Москви» та «Новою газетою» і є єдиним іноземним журналістом, який був разом із українськими "кіборгами" під час оборони донецького аеропорту. Як він сам пояснює, пережиті ним враження та емоції в підсумку сформувалися у художній твір.

– Редактори казали мені: "Сєрьожа, дай нам 600, 1000, 1200 слів матеріалу", – розповідає пан Лойко. – Одного разу я зрозумів, що все пережите мною просто не влізає в ці рамки. При цьому я одразу подумав, що хочу написати саме роман. Я виношував його 9 місяців, як жінка дитину, а потім за місяць розродився — писав по одній главі в день.

Не дивлячись на те, що в основу книги покладено власне життя, письменник наполягає на художній, а не документальній природі свого дітища.

– 90% описаних в творі подій — реальні факти. Однак це все ж таки художня вигадка, – каже він. – Героїв своїх я списував з реальних людей, але дав їм вигадані імена, щоб ніхто не ображався.

Стрижнем свого роману письменник називає образ аеропорту, як символ краси могутності і цивілізації, від якого з вини варварів-загарбників лишився тільки скелет левіафана.

Сергій має російське громадянство, однак щиро підтримав українську революцію. Як журналіст, був на Майдані з 30 листопада, коли відбулося побиття студентів. Висвітлював подальші події в країні аж до дня падіння Донецького аеропорту, писав репортажі з Інститутської та окупованого Криму.

– У війні 41-42 років минулого століття росіяни та українці разом протистояли фашизму. Зараз перед нами також стоїть загроза справжнього фашизму. У якості агресора виступають орки без роду та племені, для яких немає нічого святого. Коли ж українці та росіяни проявляють неприязнь один до одного, то треба розуміти, що це вигідно лише Путіну, який діє за принципом "розподіляй та володарюй", – висловлює свою позицію Сергій Лойко.

Автор щиро вважає конфлікт на сході України "безглуздою примхою диктатора".

– Причина цієї війни криється лише в амбіціях однієї людини. Коли мої знайомі "ватники" починають порівнювати конфлікт в Україні з Косово, я завжди кажу: в Косово один народ винищував інший, де ви бачите таке в Україні? Навіть жодних утисків російської мови немає, я вже не кажу про все інше.

За час презентації книги Сергій Лойко співав під гітару пісні про війну, читав уривок з роману, а під кінець викликав на сцену прототипів персонажів своєї книги — справжніх "кіборгів", про героїчні будні яких можна прочитати зі сторінок роману. Під кінець заходу він висловив своє захоплення Віннецею.

– У Вінниці хочеться просити політичного притулку, – завершив він свій виступ.

Фото Олександра Сашньова