Секунди - талановиті, Хвилини уміють кохати, а Години схиляються перед вічністю. Та кожен, хто має душу і серце, може, ні, - мусить бути людиною. Це напрочуд ясно показали актори театру "Сьоме небо"
19 грудня у невеличкому фойє Вінницької центральної бібліотеки ім. Тімірязєва.

- Ти не можеш кохати, - приречено звучать слова акторки під час п'єси Анни Багряної "Над часом". Вона - персонаж вистави Година, донька Вічності та Часу. Її сестра - Секунда покохали бідного годинникаря. Та на заваді став Час.

У виставі "Над часом" ставлять довічні питання: "Чи може кохання здолати час?", "Що робить людину людиною?". Вистава дає однозначну відповідь - кохання та людяність непереможні.

- Я випадково тут опинився. Просто побачив, що тут має бути вистава. Дуже люблю театр та мистецтво. Зайшов, і одразу зрозумів - тут я доторкнуся до чогось високого, - каже Станіслав Кавецький, один з кількох десятків глядачів, що прийшли на виставу.

Глядачі сиділи у декілька рядів на щільно зіставлених рядах стільців. Позаду них, зазираючи через спини, стояли ті, хто запізнився. "Сьоме небо" - народний театр-студія ВНМУ ім. Пирогова. Цього вечора їх вистава була особливою. У ній брали участь запрошені актори, люди з обмеженими можливостями. Їх щира гра не раз викликала оплески маленького "залу".

- Це дуже сильна річ. Особливо для мене. Я став сильніше та краще після неї, - каже актор Юрій Прокопенко. - Роботу режисера Марини Ревеко важко переоцінити, своєю енергією вона надихає нас.
Вистава проходила у рамках проекту "АРТ- ТАЙМ без обмежень". А допоміг у реалізації цього заходу Вінницький регіональний центр інформації "Креатив". Театр-студія відвідає Житомир, Хмельницький і Київ. Актори та режисер упевнені: там теж відчують магію театру та магію добра.