Колишня кондукторка тролейбусу Галина Бондар незадоволена діями Вінницької транспортної компанії. Жінка стверджує, що комунальне підприємство не виплачує кондукторам зарплату у повному обсязі, тим самим порушуючи законодавство. Минуло вже п'ять років, як її звільнили, втім жінка і досі намагається привернути увагу до "кондукторського горя", зокрема влаштовує пікети під стінами транспортної компанії та офісів правоохоронних органів. Кореспондент Vlasno.info поспілкувався із Галиною під час пікету під обласною прокуратурою. Там вона і повідала свою історію.

– Я працювала кондуктором з 2003 року. З 2007 року з нас зняли тарифну погодинну ставку, тобто, безпосередній оклад кондуктора. По сьогоднішній день кондуктори працюють за надбавки до зарплати: відсотки від виручки. На сьогодні разом із тарифною ставкою вони мають заробляти п'ять з гаком тисяч гривень, а заробляють десь три тисячі. Я стала домагатися справедливості, зверталася до прокуратури. За це у 2012 році мені на роботі "намалювали" три догани, а потім звільнили за статтею "Систематичне невиконання службових обов'язків". Після цього я звернулася до суду. Але мені відмовили як в першій інстанції, так і в "апеляції". Я ще зверталась і до міської та обласної ради, до федерації профспілок, до держнагляду з питань праці у Вінницькій області і скрізь мені давали відписки. Лише в держнагляді зробили те, що було в їх компетенції: дали таблицю коефіцієнтів розрахунку заробітної плати, які доводили мою правоту. Я ще раз зверталася до прокуратури, але навесні цього року справу за статтею закрили за відсутністю складу злочину, – поскаржилася Галина.

Галина Бондар 

За словами Галини, кондуктори міського електротранспорту обурені несправедливої оплатою праці, проте бояться бути звільненими і тримаються за свої робочі місяця:

– Колишні колеги так мені і кажуть: ми б вийшли на пікет також, але не хочемо втрачати бодай таку, але все ж таки роботу. Керівництво каже їм, що як вийдуть із протестом — опиняться там, де і я. Саме тому зі мною на пікети ходить лише ще одна колишня кондукторка Наталя.

І справді, разом із пані Бондар на пікеті була Наталя Білоножкіна, колишня кондукторка, яка вже сімнадцять років не може довести, що стала інвалідом на робочому місці.

– У 2000 році п'яна пасажирка вирвала мені з плеча руку, проте кримінальну справу з приводу нанесення важких тілесних ушкоджень закрили та знищили. Знімки руки "загубилися", тому не можу оформити інвалідність та належну пенсію. Ходжу по інстанціях, домагаюся вирішення проблеми, і звісно ж, підтримую Галину у її проблемі, - каже пані Наталя.

Наталя Білоножкіна

Зауважимо, що з юридичної точки зору претензії Галини можна піддати сумніву.

– Сумніваюсь, що з кондукторів могли в принципі зняти тарифну ставку, бо тоді їхня зарплата може не доходити до 3 200 гривень, а це пряме порушення законодавства. Взагалі ж будь-яке комунальне підприємство є абсолютно самостійним, але в окремих випадках міська рада може виділяти на нього кошти у вигляді дотації. В тому числі, якщо на підприємстві є заборгованість по заробітній платі. Тому важко уявити собі умови, за яких працівників могли б позбавити ставки, – прокоментував ситуацію юрист Олексій Мусіровський.

За коментарем ми зверталися і безпосередньо до транспортної компанії, однак секретар у телефонній розмові повідомила, що нікого з керівництва немає на місці. Тому, щоб підтвердити або спростувати твердження Галини, ми надіслали до транспортної компанії офіційний запит, в якому попросили вказати принцип нарахування зарплати кондукторам. Відповідь на нього має надійти за п'ять робочих днів, тож далі буде.

Фото Олександра Сашньова