Вже близько двох місяців поле по Сабарівському шосе знаходиться в епіцентрі протестних подій Вінниці. І всі ці події висвітлює Vlasno.info. Люди тримають межу поля, аби не пропустити туди техніку "Шляхбуду", яку міська влада найняла для обробки землі під кладовище.

З 29 серпня боротьба перейшла на новий виток: вранці було жорстоко побито мешканців Сабарова, які лягали під машини й трактори, аби завадити вивантаженню будівельного паркану.

Всю ніч люди очікували повторного нападу, лишались на полі, а 30 серпня зранку знову побачили молодиків, у декому з них упізнали й нападників. Згодом полем почали ширитись чутки, що ймовірних "тітушок" будуть арештовувати, тож кількадесят хлопців забрали свої речі із зелених наметів і пішли геть з поля.

Зелені намети, всі однакові, з прозорими вікнами та розкладачками всередині, за словами сабарівчан, розклали там представники охоронної фірми.

Підходжу до одного з наметів, біля якого сидить охоронець. Впізнаю чоловіка, адже тиждень тому він охороняв міську раду під час сесії. Питаю про намети, чи будуть ночувати.

— Ідіть старшого знайдіть, його й питайте.
— А хто старший, як звати?
— Отам десь шукайте.

Поряд біля залишків будівельного паркану сидять на стерні правоохоронці в чорній формі.

— На ніч "віджали" в охорони два намети, — каже один з них. — Ночуватиме 60 поліцейських, будемо стежити за дотриманням громадського порядку.

Люди до такого сусідства ставляться збентежено. Поряд з поліцейськими виставили "кордон" з дерев'яних лавок.

На лавках сидять жінки, гріються в останніх променя сонця. Чоловіки розповідають: вже порахували прибутки міськради від вивозу верхнього шару грунту з поля.

— Коли вперше приїхав бульдозер, щоб знімати верхній шар землі, ми зупинили техніку, та вони встигли зняти на шматку землі 50 см грунту, — говорить один з сабарівчан. — Це найродючіший шар, його вивезуть і продадуть. Ми підрахували приблизно, що це буде продано на 450 мільйонів гривень землі. А уявіть, якщо вивезуть на "зелене господарство", та перероблять на грунт, який ми потім купуємо для вазонів! Там більше шести мільйонів прибутку за саму лише землю!

Несподіваний кут зору на проблему сабарівського кладовища продовжують обговорювати жінки:

— У нас тут якщо 50 сантиметрів зняти, то там до гранітної плити недалеко, он на діючому кладовищі, яке отам поруч, буває, що могили копають мілкі, бо граніт вже за метр залягає, — розповідає одна з бабусь. — А земля там зі щебенем, отак було весною закидали кілька мілких могил щебенем, а тоді тут так запах чути було!

Та одразу ж жінки полишають моторошну тему, адже на поле в'їздить трактор. Попри те, що техніку сюди не пускають, водію дозволили завезти дрова у ковші, аби правоохоронці могли палити багаття. Згодом, вже за другим разом, трактор стає серед поля і не рухається упродовж півгодини. П'ять жінок підходять до кабіни і піднімають гвалт.

— Ви нас обдурили!
— Я чекаю команду, де скинути дрова!

Зрештою, жінки перемагають: тракторист висипає дрова і їде геть.

Десь на півкілометра від дороги розклали багаття противники цвинтаря, які блокують техніку "Шляхбуду". Люди чекають на новини зі зборів, які якраз тривають у клубі, дивляться онлайн-трансляцію на Vlasno.info. Тим часом поряд загудів мотор.

— Дивіться, хтось "бичка" заводить! — люди заметушилися та повставали від багаття.

Водій підігнав вантажівку ближче, а сам, замотавшися в ковдру, попрямував до іншого гурту — неподалік у кущах на вогнищі варили юшку його колеги в яскраво-помаранчевих та салатових жилетах.

— Отут у цьому казані пів-зарплати моєї, — каже один з працівників "Шляхбуду", пробуючи юшку, — триногу і казанок якось давно купив, але на рибалці вже не був з травня місяця. От, знадобилося. А газовий балон ми тут поряд на заправці взяли.

Питаю Ігоря, водія "бичка", як він відреагував уперше, коли побачив, що люди лягають під колеса автівки. Той віджартовується: "Дивився, чи молодички гарні". Та поза жартами чоловіки кажуть, що працюють у такому "дивному" режимі вже другий місяць, більшість часу проводять на полі, чекаючи команди будувати цвинтар.

— Ми би вже розвернулись та пішли додому, люди тут хоч за ідею стоять, а ми за що? — каже чоловік на ім'я Василь.

З людьми, які "стоять за ідею", вкотре зустрічаюся на блок-посту біля траси. Вже зовсім сутеніло, кілька жінок сидять на гойдалці, інші — на стільцях біля вогнища. Тут знаходиться кухня, де готують їсти для чергових. Приносять з дому що в кого є, докуповують.

— Ми тут і поліцію два місяці пригощали юшкою, запрошували до нас грітися, а коли нас учора били, то їх не було, — розчаровано говорять сабарівчанки.

Хтось наполохав жінок чутками про можливий нічний напад "тітушок", тож люди схоплюються, щойно бачать автівку, яка заїжджає на поле.

— То поліція, у них ротація, там цілий автобус привезли, а це видно начальників возять, вони попередили, — заспокоює вартовий.

Одна з жінок просить показати їй відео з побиттям людей.

— Там десь мого Тараса побили, ану, оце не він? — тривожно виглядає серед побитих на відео знайоме обличчя.

Так виглядає обстановка на Сабарові у більшість вечорів цього літа, а завтра, першого вересня вони очікують нових сутичок, адже хтось розпустив чутки, що міська влада готує до цього дня поховання першого покійника, хоче поле, звісно, до цього не готове.

Фото Ірини Басенко