Вінничанам неодноразово доводилось читати про повалені "останні" пам'ятники Леніну. Такі повідомлення регулярно з'являлись протягом останніх двох років. Проте Vlasno.info вдалося знайти ще один вцілілий пам'ятник "вождю революції".

Розташований він вдалині від доріг, на території приватного підприємства в селищі Ситківці Немирівського району.

– Колись це була територія цукрозаводу, а зараз вона належить товариству "Ситковецьке", – розповідає голова Ситковецької селищної ради Віктор Михайленко. – Завод збанкрутів, і його закрили в 2007 чи 2008 році.

За словами місцевих мешканців, вони шкодують, що цукрозавод закрився й трохи не дотягнув до свого сторіччя. Адже запрацювало підприємство ще в 1910 році. А "Ситковецьке" є агрофірмою, що орендує поля в навколишніх селах.

– Пам'ятник Леніну з'явився тут у 1977 році, його урочисто відкрили до 60-річчя Жовтневої революції, – згадує колишній головний інженер цукрозаводу Юрій Андрущенко. – Привезли його з Немирова, де він стояв перед кінотеатром "Іскра". Там поставили новий бронзовий пам'ятник Леніну, а бетонний привезли нам.

Відкриття пам'ятника В. І. Леніну на територіі Ситковецького цукрового заводу в 1977 році

Юрій Васильович розказує, що біля пам'ятника постійно проводили урочисті заходи. Звідси розпочинались паради першого травня (до Дня солідарності трудящих) та сьомого листопада (до Жовтневої соціалістичної революції).

Почесна варта біля пам'ятника Леніну в 1979 році


Школярі на святі Першого травня в смт. Ситківці в 1960 році

– Пам'ятник щороку підфарбовували золотою фарбою, – продовжує Юрій Андрущенко. – доглядали за постаментом тощо. Зараз, звісно, там усе запущено. Але пам'ятник ніякої цінності не має, тому, напевне, до нього й не добрались радикально налаштовані громадяни.

Втім, один з охоронців товариства зазначив, що сюди вже приходили юнаки й фотографували пам'ятник. І на його питання про їхні наміри лише розсміялись.

– Хай би стояв цей пам'ятник. Кому він заважає? – розводить руками чоловік. – Буде хоч що онукам показати з радянської історії. У центрі стояв ще один Ленін, великий. То хлопці йому голову хотіли відірвати. Замість цього верхню бетонну секцію відірвали. Усі приїжджі нас розпитували, чим це так рівно зрізали пам'ятник, і чому по груди?


Колишні працівники цукрозаводу згадують, що неодноразово жартували над Леніним. Наприклад, вішали відро на його простягнуту руку. Але думок про те, щоб знести пам'ятник, ні в кого не було.

– А ось естонці, коли приїхали домовлятись про постачання цукру напряму, дуже здивувались, що ми не можемо цього зробити. У 1992 році в них були вже зовсім інші економічні відносини. А в нас все вирішувалось "згори", – зазначає екс-головний інженер. – Вони й зауважили тоді: "Доки Володька тут буде стояти, толку не буде".

Нагадаємо, пам'ятник Леніну з Немирова продали за 45 тисяч гривень. 

Фото Тетяни Щербатюк та Юрія Андрущенка