Формування об'єднаних територіальних громад триває. Після завершення цього процесу з'явиться посада префекта. Що собою представляє ця посада та хто претендуватиме на неї, Vlasno.info з'ясовував у експерта Бюро аналізу політики Віктора Бобиренка. 

– Уже відома дата, коли в Україні запрацюють префекти?

– Так, це станеться 1 січня 2019 року. Саме тоді перестануть існувати обласні та районні державні адміністрації. 30 жовтня 2018 року всіх працівників цих адміністрацій мають попередити, що їхні посади вивільняють.

– Тобто, буде масове звільнення всіх співробітників райдержадміністрацій та облдержадміністрацій?

– Звісно, ні. Частина працівників точно перейде працювати у виконкоми при обласній раді та новостворених ОТГ. Уже зараз деяких спеціалістів з РДА переманюють в об'єднані громади. І правильно роблять. Вважаю, що на гарних фахівців завжди буде попит і вони завжди знайдуть собі нормальну роботу.

– А де працюватиме префекти? В обласних та районних радах? Де будуть розташовані їхні кабінети?

– Поки що це питання остаточно не вирішене, але, мабуть, у радах, це логічно. У префектів буде свій апарат, юридичний та організаційний відділи. У Польщі на воєводство штат таких працівників сягає 30-40 людей. У нас навіть при такій кількості загальний штат чиновників значно скоротиться.

Віктор Бобиренко, фото зі сторінки Віктора Бобиренка у Фейсбуці

– Скільки префектів працюватиме в кожній області?

– Думаю, що префектів прив'язуватимуть до госпітальних округів. Так, як у Польщі — до повітів. У Сумській області їх буде п'ять, у Вінницькій — поки що планується три. 

– Префекта призначатиме Президент. Так само, як наразі губернатора. На Вашу думку, колишні губернатори стануть префектами?

– Усе може бути. Губернаторам потрібно визначитись: або вони йдуть зі своєю політичною силою на вибори й стають лідерами області з бюджетом та правом формувати виконкоми при обласних радах, або варто вийти з партії, іти на конкурс, залишитись без бюджету, але з правом призупиняти рішення рад. У префектів залишається функція наглядати за законністю та дотриманням Конституції місцевими органами влади.

– У чому тоді плюс цієї посади, якщо втручатися в роботу виконкомів префектам не можна?

– Дійсно, функції обмежені. Але всі рішення, де є порушення, префект може призупинити. І одночасно передавати цю справу в суд. Там уже мають довести або не довести незаконність прийнятого рішення. Тобто, префекти контролюватимуть усі рухи органів місцевого самоврядування. Плюс матимуть дуже пристойну зарплатню в три тисячі євро. Звісно, на перших порах фінансами допомагатиме Євросоюз.

– Складається враження, що префект буде таким собі місцевим «царьком»: «хочу призупиняю рішення, хочу — ні». Хто слідкуватиме за законністю його дій?

– Для цього в нас відповідні структури — НАБУ (Національне антикорупційне бюро України — ред.), НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції — ред.) та інші. Крім того, префекти щорічно звітуватимуть Президенту та Уряду.

– Проте корупційний ризик в їхніх діях усе одно залишається?

– У нашій країні не можна бути впевненим в ефективності будь-яких гарних починань. Тому префекти працюватимуть на одному місці лише три роки. А далі — переведення в іншу область. Буде відбуватись постійна рокіровка префектів за місцем роботи. Так сподіваються уникнути корупційних схем.

– Які ще вимоги висувають до посади префекта, окрім безпартійності?

– У нього має бути освіта не нижче магістра державного управління. Також повинен бути досвід роботи на керівних посадах не менше п'яти років.

Довідка:

Віктор Бобиренко – експерт з гуманітарної та молодіжної політики, тренер, публіцист, екс-начальник управління в справах молоді та спорту Сумської ОДА.

Цікаво, що державні адміністрації з'явились у 1995 році. А перший губернатор називався не головою облдержадміністрації, а представником Президента. У 1992 році обласні та районні ради передали частину своїх повноважень представникам Президента. Наразі реформа місцевого самоврядування повертає повноваження до місцевих рад.

Нагадаємо, на Вінниччині на 24 об'єднаних громади обрали лише трьох старост. 

Фото: decentralization.gov.ua