Мешканці села Тростянець, що у Тиврівському районі, не можуть визначитися щодо свого майбутнього. За планом об'єднання територіальних громад населений пункт має приєднатися до Вороновицької ОТГ. Втім, частина селян відстоює ідеї "самостійності", або альтернативного об'єднання. Шукати консенсусу люди вирішили на народних зборах, які відвідав кореспондент Vlasno.info.

Футбол, кафе і небажаний Тиврів

Схід села, призначений на 12 липня, мав відбутися о 18:30. Не дивлячись на зручний для робочих людей час, він не надто привернув увагу мешканців. За півгодини до зборів до сільського клубу поспішало небагато людей. Більшість займалися своїми справами.

– Я на збори не піду, бо на роботі, – розповіла працівниця місцевого кафе. – Але хочу, щоб ми були самі собі хазяями. Може, такого і не буде, втім хочу, щоб ми були самі, поки зможемо. Бідно чи багато, але ж жили собі нормально, навіщо ця колотнеча? Це моя думка, яку я нікому не нав'язую.

А от селяни, що все ж таки вирішили прийти, здебільшого висловлювались інакше.

– Треба приєднуватись до Вороновиці. Все одно за перспективним планом має бути так. То чого тоді ми чекаємо? Так дочекаємось, що нас "припруть" до Тиврова, – поділилася своєю думкою місцева мешканка Галина.

Дехто з селян і взагалі обираючи між дозвіллям та зборами, обрав для себе перше.

– Доброго вечора, пішли на футбол! – закликав більш політично свідомих земляків чоловік у жовтій футболці та синіх шортах.

– А як же об'єднання? – спитався хтось з громади.

– А я вже об'єдную! Он, хлопців з Вороновиці м'яча поганяти привіз! – відповів "футболіст", киваючи головою вбік своєї автівки.

Прибули у Тростянець і представники районної ради. Так, на зборах побував депутат Валерій Радзіх.

– У Тростянці пройшли перші вісімнадцять років мого життя, це моя Батьківщина, тому я за неї переймаюся і підтримую стосунки із селянами. Люди зібрали вісімсот підписів за об'єднання з Вороновицею, але ніхто вже не знає кому і в що вірити, тож громадська думка коливається, а дехто на цьому спекулює. Я ж лише хочу, щоб громаду в черговий раз не ввели в оману, хочу допомогти зробити вірне рішення. Ще в радянські часи тут був колгосп-мільйонер, були ферми, підприємства, цегельний завод, а тепер все у занепаді. Це прикро, хочеться змін на краще, – розповів пан Валерій.

Врешті, збори почалися близько 19:00. Довелося почекати делегацію з ОДА та Вороновиці на чолі із заступником обласної адміністрації Андрієм Гижком. Тростянчани чекали терпляче, бо розуміли: гості з обласного центру затримались у сусідньому селі Шендерів, де відбулися такі самі збори.

Ґвалт через децентралізацію

Першим слово тримав пан Гижко:

– Я хотів би поговорити з вами про децентралізацію, – розпочав він, наче проповідник. – От, у вас є інвестори, які орендують ваші паї, сплачують зі свого бізнесу податки. Але куди йдуть ці податки? Вони йдуть до районного і державного бюджетів. Сьогодні центральна влада в Києві готова поділитися повноваженнями і грошима. Це значить, що ваші податки не підуть до районного бюджету, а залишаться у вас. Якщо ви задоволені тим, що у вас є, то залишайтеся необ'єднаними і працюйте. Але тоді питайтеся "де гроші" у ваших депутатів. Це буде чесно. Перші незгодні з децентралізацією це депутати та працівники сільрад, бо існує міф, що вони підпадуть під скорочення.

Андрій Гижко

Очевидно, слова заступника голови ОДА заділи за живе депутатський корпус сільради. У правому крилі зали в будинку культури, де сиділи переважно обранці, піднявся ґвалт.

Ось ви кажете, що депутати проти об'єднання. Особисто я вперше в депутатах сільради, і жодних упереджень немає. Єдине, що скажу: я з Латинець. Колись, я вже навіть не знаю в яких роках, моє село приєднали до Латинець. В нас була школа, був клуб, була ферма, а зараз села не стало, лишився один магазин, – сказала представниця сільради Тетяна.

пані Тетяна

– Я вас запитаю: коли це було? – спитався у відповідь посадовець.

– Десь у шістдесятих роках, – вигукнули люди.

А Радянський Союз коли розвалився? – знову запитав Гижко, чим фактично припинив дискусію.

Тетяна ще намагалася щось довести за допомогою крику, але її вже майже ніхто не слухав, та і розібрати її слова ставало дедалі важче.

– О, оце культура Тростянецького депутата! – іронічно промовив хтось з селян.

Ой, та вона ж з Латинець! – відгукнувся чоловік на іншому боці зали, чим викликав сміх майже у всіх присутніх.

Сподівання на майбутнє

Чимало селян пов'язують із приєднанням до ОТГ надії на краще життя. Зокрема, люди цікавились у представників делегації про можливе підвищення орендної ставки на земельні паї в умовах об'єднання. Андрій Гижко пояснив, що ця ставка залежить від рішень органів місцевого самоврядування. В свою чергу Валерій Радзіх, вже в особистій розмові з кореспондентом Vlasno.info, сказав, що неодноразово підіймав цю проблему перед сільським головою Оксаною Жук, але безрезультатно.

– Я писав до неї запити і звернення, але вони або були проігноровані, або мені відповідали, що роботи з переоцінки землі обійдуться дуже дорого, а тому селяни і надалі мають надавати свої паї підприємцям за копійки, – сказав Радзіх.

У підсумку, жодного рішення схід села так і не ухвалив, а час для успішного входження до Вороновицької ОТГ продовжує спливати.

До слова, з подібними проблемами зіштовхнулося також село Агрономічне, що під Вінницею.

Фото Олександра Сашньова