Взяти кредит на придбання квартири, звести новий будинок або зареєструватись у програмі молодіжного житла. Самі такі пропозиції озвучили сьогодні у Вінниці на круглому столі «Чи є наш край територією дружньою для ВПО: шляхи вирішення житлового питання». На цьому заході представники ВПО (внутрішньо переміщених осіб – ред.) обговорювали різноманітні варіанти вирішення житлового питання. Свої ідеї пропонували представники місцевої влади, громадськості, банківської сфери та міжнародних донорів. Присутніми були також й представники моніторингової місії ОБСЄ, повідомляє кореспондент Vlasno.info.


– Ми разом з міською та обласною радою прийшли до висновку, що фінансування зі сторони держави недостатнє, коштів у місцевих бюджетів теж не вистачає. Тому сьогодні ми запросили представників провідних фондів, які займаються вирішенням питання надання житла для ВПО. Сьогодні ми повинні вирішити, як ми за допомогою влади, донорів, фондів та переселенської громади знайти потрібні кроки. Також у нас є домовленість з Німецьким банком розвитку щодо виділення грошей під побудову житла кооперативного типу, яке повинне залишитись в комунальній власності міської ради. Ми сподіваємось, що зможемо прийти сьогодні до консенсусу, – заявив голова ГО ОП «Спільна справа» Юрій Зиков.


Свою пропозицію вирішення даного питання висловив Виконуючий директор Українського фонду соціальних інвестицій Андрій Лактіонов, який з 2015-го року займається питанням надання житла ВПО:

– У нас є проект фінансування житла через Німецький державний банк розвитку (KfW). Згідно із ним ми зараз будуємо та реконструюємо 17 будинків для переселенців з Донбасу та Криму в Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській та Львівській областях. Вже відкрили 4 об'єкти, ще 5 повинні відкрити до кінця року. Але головна проблема для Вінниччини в тому, що перевагу надають східним областям. Наразі з не східних областей фінансується будівництво лише одного будинку у Львові. Щоб якось зацікавити фонди, треба розробити якусь місцеву родзинку. У вас є хороший варіант – залучити Донецький національний університет. Наприклад, заявити, що в першу чергу будинок потрібно побудувати для викладацького складу. І 25-30% поселити туди співробітників університету. Так ви зможете привернути свою увагу з боку міжнародних донорів. Також є велика діаспора кримських татар, які теж можуть бути чинником залучення грантових грошей. Наприклад, в Сумській області громада татар отримала більше 900 земельних ділянок від місцевих рад.


В.о. голови правління «Держмолодьжитла» Ельвіра Левченко висунула свою пропозицію щодо отримання житла молодими сім'ями та спеціалістами з числа ВПО. Фонд який вона представляє займається виконанням програми «Забезпечення молоді житлом», «Доступне житло» та допомога в гасінні процентної ставки по вже наданим кредитам.

– Зараз існує близько 130-ти програм для надання житла. З бюджету на програми для молоді виділено зараз 225 мільйонів гривень. На програму «Доступне житло» – ще 100 мільйонів. На ці 100 мільйонів ми можемо лише 229 сімей забезпечити житлом, – говорить вона. – У Вінниці близько 12 тисяч переселенців, на цю програму подали 126 людей. А по Україні дуже велика черга – близько 6 тисяч. Ми просимо у Верховної Ради на цей проект 1 мільярд гривень. У Вінниці для ВПО існує програма 2018-2022, за якою молодь зможе отримати співфінансування на отримання житла.


Позицію Вінницької міської ради озвучила заступник міського голови Галина Якубович:

– Ми вже неодноразово розповідали переселенцям про різні програми, які працюють в нашому місті. Це і програми соціального захисту, і робота з людьми похилого віку. ГО «Спільна справа» допомагає і громаді. Особливо це стосується людей похилого віку, одиноких вінничан. Вони повністю реінтегровані до вінницької громади. Програма житла є досить проблематична для міської влади, бо це надзвичайно великий ресурс. Створювати її для якоїсь окремої категорії не є правильним. Відразу інші категорії будуть казати: "А чому їм?" В нас є і багатодітні сім'ї, сироти, чорнобильці, афганці та ветерани АТО. Ми стараємось до всіх рівно ставитись. У місті є програма соціального житла, де квартири коштують на 30% менше ніж на ринку житла. Вона є унікальна на теренах України. У стані реалізації надання земельної ділянки під кооператив, хоча й є нарікання, що це довгий процес. Але, на жаль, у місті немає вільних земельних ділянок на цей кооператив.


Нагадаємо, земельну ділянку під кооператив міська рада почала шукати ще у 2015 році. Тому після круглого столу переселенці обурювались, що вже протягом трьох з половиною років чекають на будівництво, а тепер виявляється, що земельної ділянки під будівництво зовсім немає.

За словами пані Якубович, є велика черга серед учасників АТО. Це майже 3 тисячі громадян, і всі хочуть отримати землю у Вінниці. Мовляв, міська рада більше орієнтована на проекти інфраструктури для всіх вінничан.

– Проект будівництва цього будинку вже направлений до Міністерства з питань Окупованих територій. Це буде будинок, який залишиться в комунальній власності Вінниці, а профінансується Німецьким банком розвитку. Але землю під цей будинок ми чекаємо вже 3 роки, – каже пан Зиков.


На думку професора кафедри політології Донецького національного університету ім. Василя Стуса Володимира Кіпеня, за ці роки нічого не змінилось:

– Я буду говорити в деякому дисонансі з представниками місцевих структур та місцевої влади. Пройшло 4 роки, а 2 мільйони переселенців, які мали житло, тепер не мають нічого. За 4 роки держава забезпечила лише кілька сотень людей житлом. При потребі 500-600 тисяч. Абсолютна недієвість влади у вирішенні проблеми національної безпеки. У Вінницькій області 3 травня цього року переселенці прийшли до міської ради з цим питанням. Я абсолютно не бачу конструктиву. Всі говорять, що грошей немає, і зробити нічого не можуть. Розмова ведеться роками, а віз і нині там. ДонНУ – потужна інституція, в ньому 1 тисяча переселенців. З 2015-го ми крутимся по цьому колу: немає землі – немає грошей, немає грошей – немає землі. Інвестиції без конкретики не прийдуть. Кошти на переселенців виділяються в сотнях мільйонів доларів, але ми нічого не бачимо. Таке відчуття, що ми просто б'ємося об стіну.


Заступник керуючого відділенням начальника відділу з обслуговування клієнтів відділення ПАТ АКБ «Аркада» у Вінниці Олександр Зарячук запропонував вирішити питання житла спільними зусиллями. Щоб вони частково фінансувались фондами та допомагали гасити кредитні відсотки для ВПО. Головною тезою пана Зарячука стало те, що економіка країни та місцевих бюджетів завжди росте за допомогою побудови житла. За його словами, з 1 гривні, владеної в будинок, місцевий бюджет отримає 3 гривні, тобто покаже зріст доходів громади втричі.

Нагадуємо, На Вінниччині переселенці потребують житла, роботи та захисту від дискрімінації

Фото: Андрій Оленін