Президент України підписав закон, що поліпшує захист журналістів. Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів)" Порошенко підписав тільки 1 березня. До Кримінального кодексу України внесли додаткові пункти про кримінальну відповідальність за перешкоджання журналістській діяльності.

Одним з найважливіших положень нового Закону є неприпустимість порушення таємниці кореспонденції і прослуховування журналістів. Це каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 7 років. Додатково вноситься кримінальна відповідальність за незаконне вилучення зібраних, журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується.

Відтепер ці дії каратимуться штрафом до 50 оподаткованих мінімумів доходів громадян, арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Представники вінницьких ЗМІ розповіли, як на їх думку зміни вплинуть на захист прав журналістів.

Попри природній скепсис дехто боїться, що закон просто долучиться до тих, які вже існують, але не виконуються.

— Цей закон буде мертвим, якщо правоохоронна система в країні докорінно не зміниться, — вважає голова Вінницького обласного осередку Національної спілки журналістів України Василь Паламарчук.

З цією думкою погоджується і редактор вінницького відділення сайту Depo.ua.

— Якщо чиновник, який працює, в інформаційному відділі, буде знати, що начальник "відмаже" його від прокуратури в обмін на приховування певної інформації, то жодні закони не матимуть для нього ніякої ваги, — вважає Дар'я Уманська. — Якщо тітушка, який відбирає у журналіста техніку чи заважає знімати, знатиме, що люди, які найняли його все "порішають" в поліції, то зміни підписані президентом, будуть йому "до лампочки". І це реальна загроза не тільки для професійної діяльності, а й для безпеки журналістів.

Те, що нерідко преса змушена відстоювати власні права повідомляють й інші журналісти.

— Все моє життя — це боротьба за свободу слова в нашій країні, — каже заступник редактора видання "33 Канал" Тетяна Редько. — У світовій практиці журналістам не потрібно доводити, що вони праві, перед ними виправдовуються чиновники і правоохоронці.

Потребу в законі усвідомлюють не тільки редактори, а й рядові журналісти.

— Вважаю, що зміни потрібні саме зараз, оскільки українській пресі перешкоджають як ніколи. — погоджується кореспондентка інтернет-видання "20 Хвилин" Віолетта Глушко, яка неодноразово стикалася з порушенням її діяльності.

Однак, не всі журналісти мають настільки негативний досвід.

Аріна Кантоністова, фото Тетяни Щербатюк

— Я ніколи не мала проблем із перешкоджанням моїй діяльності, — розповідає кореспондент 112 каналу Аріна Кантоністова. — Але дивує, що подекуди журналісти працюють не знаючи власних прав. Тобто, нові зміни швидше сприятимуть тим, хто звик працювати в правовому полі, усвідомлюючи всі ризики.

Нагадаємо, що в кінці лютого президент створив окремий орган з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова. Зокрема днями з полону бойовиків звільнено журналістку Марію Варфоломеєву. Терористи "ЛНР" звинувачували її у шпигунстві і тримали в заручниках з січня 2015 року.

Марія Варфоломеєва, фото Костянтина Реуцького

Головне фото: telekritika.ua