На Різдвяні свята здавна було заведено носити вечерю. В дохристиянські часи носили "старійшинам" роду, дідуньові, бабуні. Завдяки невинності діти вважалися ближчими до добрих духів. Тому були своєрідними "вістунами" добра, здоров'я, багатства. Християни ввели традицію носити вечерю хрещеним батькам.

Vlasno.info дізнався у вінницьких нардепів, скільки у них похресників і чи приносять вони вечерю.

Юрій Македон доручає дружині обирати подарунки для похресників

– У мене п'ять похресників, три дівчинки та два хлопчики від одного до десяти років. На жаль, не можу бути для них повноцінним духовним наставником через брак часу. Адже хрещений — це насамперед духовний наставник, який приймає участь у вихованні дитини. Але зі всіма регулярно зустрічаємось на свята, обов'язково — на Дні народження та Різдво. До того ж вони самі та їх батьки знають, що ми з дружиною завжди всіх раді бачити.

Подарунки для похресників обирає моя дружина. Як не прикро, на це у мене також не вистачає часу. Купує подарунки відповідно віку та уподобань похресників. Це одяг, книжки, іграшки. Іноді навіть конверти даруємо.

Сергій Кудлаєнко двічі обдаровує похресників у грудні

– Бути хрещеним — дуже відповідально. І я ставлюсь до цього теж із великим сумлінням. Тому прийшлося декілька разів відмовляти, коли запрошували стати хрещеним батьком, адже у мене вже є п'ять похресників. Пояснював: якщо погоджусь, не буде можливості приділяти достатньо уваги кожному. Троє живуть у Києві, двоє — у Вінниці, тому відколи переїхав у Київ (у листопаді 2014-го, як обрався народним депутатом — Vlasno.info), а родина залишилась у Вінниці, маю змогу спілкуватися з усіма похресниками рівнозначно.

На Різдво традиційно збираємось родинним колом у моїх батьків. Приїжджають три двоюрідних сестри та рідний брат. Усі з родинами.
Вітаю похресників двічі: один раз — на Святого Миколая солодощами, потім ще один раз перед Новим роком. Щоб на Різдво усі мали подарунки. Намагаюсь підбирати ігри, що носять розвивальний характер, адже найстаршому моєму похреснику 10 років. Багато книжок дарую. Потім ці книжки разом з похресниками читаємо. Наприклад, у "Світі тварин" вперше побачив, які цікаві морські слони.

Відомих кумів  не маю. У мене принципова позиція щодо цього, тому для своїх трьох дітей теж не запрошував у куми когось відомого. Я вважаю, що у взаєминах між похресником та хрещеним важливі взаєморозуміння та взаємодопомога, а не статус.

Руслан Демчак 17-річним похресникам дарує гроші

–Маю шість похресників. Є вже зовсім дорослі, по 17 років. Про зустріч на Різдво спеціально не домовляємось. Всі знають, що двері для них завжди відкриті, що я їх завжди чекаю. Дарую молодшим іграшки, а старшим — гроші. Це традиційно відбувається. Навіть коли колядують гроші дають. У нас так прийнято.

Олександр Домбровський купує похресникам велосипеди та самокати

– Мої похресники живуть у Вінниці, Калинівці, Шаргороді. Їм чотири, вісім, десять та одинадцять років. Приїжджають на гостини, зрозуміло, що з батьками. Стараюсь допомогти похресникам втілити їх мрії: комусь дарую самокат, комусь велосипед, комусь — дитячий конструктор, м'яч або ляльку.

Нагадаємо, вінницькі нардепи зазвичай святкують Різдво в домашньому колі.

З іншими вінницькими депутатами Верховної Ради зв'язатись не вдалось. Ми будемо раді додати інформацію про їх похресників.

Фото poradumo.com.ua, dombrowskiy.com