Уявіть ситуацію, коли людина після перенесеного інсульту, навчившись заново самостійно ходити та навіть бігати, вирішила поїхати на риболовлю.
А тепер уявіть, що параліч руки заважає їй самостійно одягтись, зав'язати шнурки та надягти хробака на гачок.
Виходів із такої ситуації, здавалося б, лише два: або просити рідних організувати супровід, або – відмовитись від поїздки, замкнувшись у чотирьох стінах.
Але насправді є третій шлях. І назва йому – ерготерапія, тобто напрям реабілітаційної медицини, спрямований на те, аби навчити людину рухатися, долаючи обмеження, що виникли внаслідок захворювання або травми, розповідає ерготерапевт медичного центру ОЛСВІТ Анна Сенюта:
Ерготерапія (від латинського «ergon» – праця та грецького «therapia» – лікування) – це не просто галузь медицини, а й у певній мірі мистецтво допомоги людям, завдяки якому вони заново отримують можливість займатися звичною діяльністю та бути соціально активними не зважаючи на проблеми зі здоров'ям.
Яку мету мають поставити перед собою пацієнт та ерготерапевт, який з ним займається?
У результаті занять з ерготерапії пацієнт повинен досягти максимальної самостійності: підвищити навички самообслуговування, стати більш соціально активним, отримати можливість реалізовувати свій потенціал, урізноманітнити своє дозвілля, навіть почати працювати.
Для чого людині після інсульту обслуговувати себе, коли є рідні, які допоможуть?
Людина, яка перенесла інсульт і фактично заново навчилася одягатися, взуватися, готувати їжу, проводити активно своє дозвілля, стає більш упевненою в собі та більш щасливою. Важливо й те, що рідним стає набагато простіше опікуватися таким пацієнтом, а він у свою чергу не відчуває себе залежним та позбавляється депресивного стану та бажання маніпулювати, спекулюючи своєю недугою та безпомічністю. Усе це сприяє покращенню психологічної атмосфери у родині.
Як ерготерапевт визначає, що саме потрібно пацієнту?
Ми є прихильниками активної моделі реабілітації. Робота ерготерапевта починаєтся з оцінки важливих та необхідних для пацієнта видів діяльності, якості їх виконання, актуальних можливостей пацієнта та аналізу факторів, які заважають або допомагають ефективно щось робити, включаючи особливості навколишнього середовища та стан всіх структур и функцій пацієнта.
Після цього спеціаліст разом із пацієнтом та/або його рідними визначають цілі, яких потрібно досягти у результаті ерготерапії. Такі цілі бувають короткострокові, тобто такі, що можна досягти безпосередньо під час роботи в центрі реабілітації, а є — довгострокові. Ми завжди це обговорюємо з пацієнтом та його рідними та обов'язково даємо їм рекомендації щодо занять вдома: розписуємо докладно функціональні завдання, радимо, які заняття включати в подальший процес реабілітації.
Як виглядають ваші заняття?
Робота ерготерапевта є різноплановою. Це може бути виконання функціональних завдань, тобто координація дрібних м'язів руки, щоби людина могла тримати та маніпулювати предметами: олівцем, ложкою, зубною щіткою. Тонкі рухові навички використовуються в таких видах діяльності, як письмо, шнурування, годування та використання ножиць.
Також ерготерапевт працює з пацієнтом над навичками самообслуговування, які включають маніпуляції ножем та виделкою для самостійного харчування, приготування їжі, одягання, шнурування, самостійне використання ванної кімнати (особиста гігієна та туалет).
Ерготерапевт порадить, як адаптувати умови навколишнього середовища для покращення життя пацієнта, наприклад переоблаштувати кухонні прилади під можливості пацієнта, поставити допоміжні поручні біля ванної і т. ін. Також він допоможе підібрати необхідні ортези, пов'язки, лангети, що допоможуть попередити ускладнення або покращать функціонування руки пацієнта
Важливо, що ми працюємо в мультидисциплінарній команді, до складу якої входять різні фахівці: лікар фізичної та реабілітfційної медицини, невролог, фізичний терапевт, ерготерапевт. За умов такого комплексного підходу реабілітація є більш ефективною, а її процес займає менше часу. При цьому пацієнт отримує рекомендації від кожного з фахівців, які з ним працюють.
Читайте також: Інсульт: життя триває і після
Фото з відкритих джерел
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter