Латвієць Юріс Вайсбекер, що приїхав з Німеччини воювати за Україну, досі лікується у Вінницькому військово-медичному центрі. Нещодавно у нього виявили гепатит С. Про це Vlasno.info повідомив сам Юріс. 

– Не знаю, де сталося зараження, – каже боєць. – Перший раз мені кров переливали ще в Селідовому Донецької області. Потім робили операцію. Коли перевели до вінницького шпиталю, теж переніс кілька операцій. Три місяці тому й тут переливали кров. І ось три тижні тому зробили аналіз на гепатит С. Результат виявився позитивним. Де саме я підхопив гепатит, сказати не можу.

За словами Юріса, йому спочатку лікуватимуть поранення, а потім направлять у Київ для подальшого лікування гепатиту.

– Сказали, що терапія у Вінниці триватиме до серпня. Поки залізо з ніг не знімуть. А поки що мені будуть щось капати, щоб вірус "притишити", – зазначає Вайсбекер. – Тому що тут гепатит не лікують. А у Києві на лікування треба витратити 5 тисяч доларів.

Втім, заступник начальника Військово-медичного центру Центрального регіону Ігор Мельник запевняє, що військовослужбовців вони лікують від гепатиту. Але через обмежене фінансування в змозі це зробити тільки для трьох вояків на рік. Адже курс лікування обходиться у 100-120 тисяч гривень.

– Міністерство оборони дає нам щорічно 16 мільйонів гривень. Ці кошти йдуть також на забезпечення військових частин, в яких працюють наші медики, та для мобільних шпиталів. З цієї суми на лікування гепатиту треба було б виділяти 4 мільйони. Ми не можемо собі такого дозволити, інакше не буде коштів на операції та інше, – каже Ігор Петрович. – Тому існує черга. Таким пораненим ми проводимо підтримувальну терапію, щоб печінка нормально працювала. Зараз на обліку з гепатитом у нас перебуває до 40 бійців. Ми зацікавлені максимально допомогти бійцям, тому було б добре, щоб на лікування гепатиту виділялись додаткові кошти.

Депутат Вінницької обласної ради Лариса Білозір, яка опікується онкохворими дітьми, зараженими гепатитом, наголошує, що проблема гепатитів набагато глобальніша.

– Справа не тільки в обмеженому фінансуванні, а в недостатньому обстеженні донорської крові, – наголошує вона. – На станціях переливання крові немає обладнання, яке б на сто відсотків виявляло вірус, тому й трапляються випадки зараження. Найгірше, що цей гепатит безсимптомний, і його можна тільки через аналіз крові побачити. Одна людина може 20 років ходити і не знати, що вона хвора, а у іншої може одразу цироз печінки розвинутись.

В онкодиспансері батьки вже готові платити 2 тисячі гривень за кров, щоб вона була додатково обстежена на гепатит. Адже хворим діткам потрібні чотири донори, і кожен аналіз коштує 500 гривень.

– Я б радила усім пройти це обстеження, щоб бути впевненим, чи є у вас гепатит. Краще витратити 500 гривень, ніж потім 25 тисяч на лікування, яке може тривати рік, – підкреслює Лариса Миколаївна. – Захворюваність на гепатити В і С у нас може бути дуже великою. Реальною картини зараз ніхто не знає, тому що тільки військовослужбовцям та онкохворим обов'язково роблять аналіз на гепатит.

Юріс Вайсбекер вже переніс п'ять операцій. Досі пересувається на милицях з апаратом Костюка на ногах. Він занепокоєний ситуацією з гепатитом в Україні. Каже, що багато хлопців поїхали воювати в зону АТО з гепатитами.

Нагадаємо, його нагородив грамотою за мужність голова Вінницької облдержадміністрації. 

Зараз Юріс стоїть у черзі на лікування від гепатиту. Усі охочі можуть долучитись до збору коштів для лікування Юріса Вайсбекера. Для цього слід перерахувати кошти на картку ПриватБанку 4149 4978 3724 8774 (Дороженко Людмила Іванівна, волонтер, для допомоги Юрісу Вайсбекеру).