2 квітня в історії України та Вінниччини

У 1596 році під Гострим Каменем (урочище біля Білої Церкви) відбувалася битва між поляками та козаками. Козаків очолював Северин Наливайко, а польську армію – Жолкевський. Поляки вдалися до хитрощів і наступили на ворога вночі. Обидві сторони зазнали важких втрат, проте козаки все ж таки змогли відбитися та рушити далі. Проте, через рік повстання Наливайка було придушене.

1919 року почала свою роботу комісія генерала Боти щодо припинення українсько-польської війни. Комісія наказала обмежити армії обох країн до 20 тисяч солдатів, а також встановили нову демаркаційну «лінію Боти». На такі умови погоджувалася Україна, але не Польща, яка вирішила ще більше підсилити свою армію. Заручившись підтримкою французів, поляки все ж перемогли, а території Західноукраїнської народної республіки були поділені між Польщею, Румунією та Чехословаччиною.

У 1967 році ініціативна група Міжнародної ради з дитячої книги запропонувала відзначати Міжнародний день дитячої книги, який припав на день народження письменника Ганса Христіана Андерсена. У рамках цього свята у музеях, бібліотеках проводять заходи для дітей, щоб викликати у них любов до книги.

1994 року президент України Леонід Кравчук скасував розпорядження президента Республіки Крим Юрія Мєшкова від 15 березня про направлення призовників – громадян Республіки Крим – тільки до військових частин, дислокованих на півострові.

У 2007 році президент Віктор Ющенко видав указ про розпуск Верховної Ради та призначення дострокових виборів. Після судових розглядів вибори відбулися 30 вересня (опозиціонери для цього мусили скласти повноваження, аби у Раді було менше 2/3 депутатів) і принесли "помаранчеву" коаліцію.

Того ж дня рішенням Генеральної Асамблеї ООН запровадили Всесвітній день розповсюдження інформації з проблем аутизму. Резолюція прийнята з метою привернення світової уваги до дітей та дорослих, які страждають від аутизму.

2014 року на Вінниччині у селі Сапіжанка відбувся обвал ґрунту, три родини залишилися без будинків. Шість років тому з'явилася перша тріщина, та ніхто не запідозрив біди. Тут роками видобували вапняк і черепняк, потім видобуток зупинили – залишилися тільки штольні.
обвал ґрунту у селі Сапіжанка, фото: tsn.ua

Того ж дня Європейська організація з безпеки польотів заборонила рейси до Сімферополя та Севастополя.

У цей день народилися:

1877 року – український громадський діяч та журналіст Костянтин Василенко. Працював у газетах «Киевское слово», «Киевские отклики», редактор журналу «Друг народа». З 8 серпня 1917 — член Української Центральної Ради, згодом вийшов із партії й припинив політичну діяльність. У 1923 заарештований у справі «Київського обласного центру дії» і засуджений до 10 років суворої ізоляції. У 1938 знову його заарештовано і засуджено до 5 років ув'язнення. У липні 1941, ймовірно, розстріляний органами НКВС у м. Вінниця. У Вінниці є вулиця, названа на його честь.

1902 року – український радянський архітектор Михайло Гречина. Його найвідоміші споруди: стадіон «Динамо» у Києві (1937), Палац спорту у Києві (1960), будинок Торгівельно-промислової палати у Києві (1964), готель «Тарасова гора» в Каневі (1961), громадський і торговельний центр с. Ксаверівки (1960), павільйон ансамблю на льоду в м. Києві (1961).

Готель Тарасова гора в Каневі, фото: blanches.forrum.eu

1931 року – український громадський діяч, голова колгоспу Володимир Вільчинський, що народився у селі Федорівка Шаргородського району Вінницької області. Був головою правління колгоспу «Перемога» та колгоспу імені Шевченка села Копистирин Шаргородського району Вінницької області, а також колгоспу «Дружба» села Уланів Хмільницького району Вінницької області. Обирався депутатом Вінницької облради.

1941 року – народний депутат України 1-го скликання Микола Залудняк, родом із селища Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області. Депутат Полтавської обласної ради, голова профільної комісії представницького органу. Нагороджений орденами «Дружба народів», «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, йому присвоєне почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», почесний президент обласної федерації футболу тощо.

1965 року – продюсер та тележурналіст Віктор Орленко, родом з Вінниці. Автор кількох десятків програм і проектів на різних вінницьких телеканалах. Продюсер, сценарист, співавтор близько 50 телефільмів. У літературному доробку — збірка віршів російською мовою «Времена света» (1999), книга прози «Отражения страха» (1998), роман «Адам Кодман, или Заговор близнецов» (2006). Лауреат міжнародного конкурсу малої прози «Біла скрижаль» (2012).

Не забувайте вітати – Івана, Сергія, Віктора, Марію, Світлану, Василя, Олександра, Микиту, Уляну та Максима!