Повоєнні бюджети Вінниці: куди, на що та скільки?

Повоєнні бюджети Вінниці: куди, на що та скільки?

06 січня 2015, 09:36

Куди та в яких розмірах скеровувалися кошти обласних та місцевих бюджетів Вінниччини півстоліття тому

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Повоєнні бюджети Вінниці: куди, на що та скільки?

    Додати коментар

Багатостраждальний бюджет на 2015 рік, який прийняли о 4:30 ранку, зміни до Податкового кодексу змушують задуматися та поринути в історію держави та міста, аби дізнатися, скільки та на що виділяли кошти кілька десятків років тому.

Аби дати відповідь на це запитання, кореспондент Vlasno.info звернувся до Державного архіву Вінницької області. Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів Володимир Верховлюк люб'язно надав унікальні документи: Держбюджет УРСР на 1941 рік та місце Вінницької області у ньому; протокол Х сесії Вінницької міськради від 28 липня 1945 року; протокол ХІ сесії Вінницької облради за 1946 рік. Це — найстаріші документи, що фіксують фінансові платежі по бюджету. Обіговою валютою були карбованці та рублі.

Згідно висновку бюджетної комісії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки по державному бюджету УРСР на 1941 рік, бюджетна комісія зменшила платежі по Вінницькій області до бюджету підприємств харчової промисловості на 830 тисяч карбованців, у зв'язку з уточненням розрахунків по фінансовому плану. Також характерним є те, що протягом 1941 року внесено пропозицію збільшити фінансування освіти на Вінниччині.
Щодо видатків, то на затвердження Сесії Верховної Ради УРСР винесена така сума: 293 536 карбованців, а невикористаних коштів на рахунках в Державному банку на кінець року залишилось 4 427 карбованців.
bydzhet
На десятій сесії Вінницької міськради, що відбувалася 28 липня далекого 1945 року були присутні 113 депутатів. Про що ж говорила сотня народних обранців? Серед всіх звичних робочих питань окремим пунктом на повістці дня постало питання про опалення шкіл та лікарень міста протягом сезону 1945-1946 років.

На цій же сесії був затверджений місцевий бюджет: "Утвердить представленный Исполкомом Винницкого Городского Совета депутатов трудящихся местный бюджет г. Винницы по доходам без отчисления в гор.фонд регулирования в сумме 22 074,8 т.р. и расходам в сумме 22 074,8 т.р.".
Характерним є і те, що на сесії міськради у 1945 році протокол вівся російською, а вже через рік, на сесії облради протокол складений українською мовою.

Тоді фінансування міста велося по районах: Ленінський, Свердловський, Кіровський. Зараз, у році 2015-му та столітті ХХІ кошти виділяються не по районах (мікрорайонах), а на місто загалом.

У бюджет також "збігалися" і кошти з податків: сільськогосподарський податок (25 %), податки нетоварних операцій (100 %), прибутковий податок (5 %), військовий податок (5 %) та інші.
Нагадаємо, що 31 липня 2014 року Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу. Введено 1,5-відсотковий військовий податок. Вже за два тижні впровадження цього податку до державного бюджету надійшло 450 тисяч гривень.
budzhet1
Проводити "решительную борьбу с безпатентной торговлей, лже-артелями и кустарями, уклоняющимся от привлечения к обложению налогами, работающим от имени и под фирмой различных хозяйственных организаций" також обіцяли депутати на сесії міськради 69-річної давності. Бо такі процеси на ринку тогочасної Вінниці помітно "били" по бюджету.

Також на порядку денному стояли питання посилення нагляду над платниками разового збору на ринках, контроль над фінансуванням народного гоподарства та культури тощо.
Окремим пунктом стояло виділення коштів на ремонт лікарень та шкіл.

На сесії облради у повоєнному 1946 році були присутні аж сім Депутатів Верховної Ради СРСР та УРСР.
Одним з головних питань порядку денного, крім затвердження бюджету області, було виконання державного плану розвитку тваринництва і про підготовку до зимівлі худоби в колгоспах області. Як бачимо, рівень поваги до братів наших менших у радянських чиновників був на високому рівні.
Але головним рішенням цієї сесії стало затвердження обласного бюджету "по прибутках в сумі 85 270,1 тис крб, по витратах — 65 259, 1 тис крб, і по відрахуваннях і дотаціях в районні бюджети в сумі 19 806,4 тис крб. і обіговою наявністю коштів на рахунках обласного бюджету на 1.1.1947 р. в сумі 204,6 тис крб".
46 районів тогочасної Вінниччини отримували нарахування від загальносоюзних державних прибутків і податків в районні бюджети у розмірі від 10 % до 55 %. Окремо фінансувалися Жмеринка та Козятин.

От у такі напрямки скеровували бюджетні кошти народні обранці міста та області у 1941, 1945 та 1946 роках. Продуктивність цієї роботи можемо оцінити та проаналізувати ми, жителі незалежної України, з відстані часу.

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення