1918 року в Українській Державі на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським заснували Всеукраїнський кооперативний видавничий союз – «Книгоспілку». Проте, видавництво проіснувало всього 3 роки, через прихід до влади Директорії.

У 1920 році у Вінниці розглянули питання про позицію прем'єр-міністра Прокоповича щодо вступу до його уряду соціал-демократів. Ухвалено, що керування міністерством земельних справ має перейти до представника українських соціал-демократів; мала бути оголошена тимчасова Конституція УНР і скликаний передпарламент.

1933 року повідомлялося про надання додаткової продовольчої допомоги «тяжким районам» Одеської, Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Вінницької та Київської областей. Зазначено, що у них немає ресурсів.

У 1942 році повним розгромом радянської армії завершилася Друга битва за Харків. Втрати радянських бійців становили 170 тис. бійців та 100 тис. поранених. В результаті цієї битви СРСР позбувся оперативного плацдарму на Сіверському Донці, а командувач німецьких військ Паулюс отримав Лицарський хрест від Гітлера.

1961 року президія Верховної Ради СРСР позбавила Надкерничного, колишнього голову колгоспу ім. Шевченка Вінницького району Вінницької області, другої золотої медалі "Серп і молот" як такого, що "незаслужено одержав цю високу нагороду".

У 2002 році в усьому світі запровадили День миротворців ООН, з ініціативи Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй.

У 2014 році на Вінниччині виявили 1720 стихійних сміттєзвалищ, з них аж 1540 були ліквідовані.
Того ж дня повідомили про те, що у вінницькому парку «Дружби народів» з'явиться кінотеатр та дитячий майданчик.

Торік внаслідок бойових дій 1 український військовослужбовець загинув, 6 – було поранено. Основні втрати сили АТО понесли в передмістях Донецька.

В цей день – 29 травня – народилися

1878 року – український поет та перекладач Петро Карманський. Представник літературного об'єднання «Молодої музи». Писав під псевдонімами Петро Гіркий та Лесь Могильницький. Переклав «Божественну комедію» Данте. Перша частина («Пекло») вийшла 1956 року в співавторстві з Максимом Рильським. Також переклав окремі твори Гете, Де Амічіса та інших авторів.

1888 року – український журналіст та письменник Ілля Киріяк. Редагував і видавав різні україномовні видання, складав читанки для школярів. Перше оповідання надрукував у часописі «Нова громада» (Едмонтон, 1912). Успіх принесла йому повість-трилогія «Сини землі» — плід 20-річної праці, присвячений суспільно-побутовому життю переселенців з України в канадських преріях.

1901 року – український фізик-експериментатор Кирило Синельников. Написав близько 200 наукових праць та винаходів, що стосуються фізики діелектриків, напівпровідників, фізики і техніки високих напруг, ядерної фізики, фізики та техніки вакууму. Він був високоталановитим експериментатором і винахідником, досконалим знавцем ядерних дослідів та організатором дослідної праці, творцем школи фізиків-ядерників.

Кирило Синельников

1902 року – український скульптор-керамік, художник по фарфору Юхим Гаврилюк. Створив серію портретів: «Погруддя Тараса Шевченка» (1938, 1951), «Бандурист Барташевський» (1938), барельєфні медальйони «Людвіг ван Бетховен», «Петро Ілліч Чайковський», «Максим Горький».

1946 року – художник-графік Юрій Кізімов. Працював у жанрі живопису, графіки, гобелену, декоративно-прикладного мистецтва. Персональні виставки проходили у місті Тульчин (у 2000 році), в Національному історичному музеї Київа (2001 року), у місті Вінниця (у 2003 році). Основні твори – гобелени «Місто над Бугом» (1985), «Свято врожаю» (1987), «Шаргород – земля Подільська» (1990), «Квітне земля» (1995), «Очікування» (2010), «Мамині крила» (2010). Твори митця зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, Шаргородській картинній галереї, Музеї книги Тульчина.

До речі, сьогодні свої дні народження святкують міста – Київ, Сєверодонецьк та Олександрія!
Не забувайте вітати – Олександра, Миколая, Юрія, Георгія, Петра та Аркадія!