Село Оратівського району дало на початку Козацької революції 1648 року назву Животівському військовому полку. Щоправда він не зберігся як окрема військова одиниця, а був об'єднаний за вимогами поляків у 1649 році. Vlasno.info детальніше розповість про історію його започаткування.

Смерть короля

Король Речі Посполитої Владислав Четвертий наприкінці весни 1648 року намагався хоч якимось чином згуртувати деморалізовані польські війська.

Владислав Четвертий. Картина Яна Матейка

Але його смерть 20 травня фактично спинила королівський похід на військо повсталих козаків під проводом Хмельницького, які розташувалися навколо Білої Церкви. Наступного місяця український гетьман вже перейшов у наступ, використовуючи зокрема і повстанські настрої на схід він Київщини.

— Хмельницький не захотів тратити дарма часу, стоячи на одному місці і тримаючи в думці свою й цілого війська користь, розіслав своїх полковників з козацькими військами у різні місця вести далі збройну боротьбу. — йдеться про червневі події 1648 року в Літописі Самійла Величка — Ганжу він послав на Поділля до замку Нестервара (Немирова), туди ж вирядив і полковника Остапа, а Кривоноса — під Махновичі й Полонне.

Як відомо, Максим Кривоніс збурив тоді майже всю територію сучасної Вінницької області. Разом із тим, під його проводом воювало козацтво й новоствореного Животівського полку.

Наступ Хмельницького

Козацька революція сприяла об'єднанню повсталих шляхтичів, міщан та селян в складі козацьких полків. На території Вінницької області у 1648 року існували вже Брацлавський, Могилівський, Калиницький (пізніше перейменований у Вінницький), а також Животівський полки.

Богдан Хмельницький, фото: litopys.org.ua

Наступаючи слідом за Кривоносом, Хмельницький разом з татарами просувався Чорним шляхом, який здавна кочівники робили напади на територію України. Військо гетьмана минуло Монастирище і підійшло до території сучасного Оратівського району.

На той час містечко Животів на Оратівщині, яке знаходилося на території сучасного села Животівка, належало до володінь магната українського походження Степана Святополка-Четвертинського. Православний шляхтич не лише не приєднався до повсталих, а й командував місцевими загонами нашвидкуруч зібраних польських військових. Козаки зокрема у Тульчині стратили його сина Януша.

Животівка фото початку ХХ ст., фото: Вікіпедія

Старий Животів, як тоді називали фортецю на відміну від Новоживотіва, повсталі спалили вщент. Також буда ними взята й Оратівський замок. На цій території відразу постав новий Животівський полк, представники якого зокрема брали участь у взятті Старокостянтинівської, Меджибозької, Кам'янець-Подільської та Барської фортець. Також вони разом із Хмельницьким підійшли до Львова.

Містечко на річці Живій

До складу Животівського полку входили Погребищенська, Кошівська, Борщагівська та Тетіївська сотні. Полково-сотенний устрій Козацької держави став в наступні століття віддзеркаленням військової реальності життя людей.

Щоправда, після Зборівського договору 1649 року, його об'єднали із Кальницьким, оскільки загальна кількість їх мала не перевищувати 16 полків.

Після 1651 року території колишнього територіального об'єднання перейшли до підпорядкування Паволоцького полку. До нього ж у 1654 році приєднали і Дзюньківецьку сотню.

На жаль, загальну кількість козаків, які в першому періоді входили до його складу, вирахувати досить складно. Відомо, що у складі Кальницького полку на 1649 рік на обліку стояло 2050 козаків з 19 сотень. В тому числі і тих, які входили до складу Животівського полку. Воювало в ньому не лише чимало міщан, незадоволених політикою поляків на Поділлі, а й шляхтичів. До Животівської сотні їх за реєстром було приписано — 12, Борщагівської — 17, Тетіївської — 7, а Погребищенської — 10. При тому, що більшість козаків мала селянське походження. Таким чином містечко на річці Живій змогло об'єднати чимало людей різних прошарків.

Наразі про цей епізод козацької доби в Животівці не надто пам'ятають.

Читайте також про те, що полковник з Вінниччини приєднав до козацької держави частину Білорусі.

Головне фото: znaj.ua