Археологічні розкопки у Вінниці на Старому місті тривають вже кілька років. Копали на Замковій горі і цього літа. Серед знахідок — кістки, частина яких і досі знаходиться на місці археологічних розвідок. Чи людські вони та чому дослідники залишили останки просто неба — дізнавалася кореспондент Vlasno.info.

Місцина, багата на археологічні знахідки

Із 2013 року на Замковій горі тривають розкопки. Щоліта тут проходять практику студенти-історики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, адже найстаріші археологічні знахідки, що можуть свідчити про вік Вінниці, знайшли свого часу саме тут.

У своїй книзі "Історії Старого міста" Олександр Федоришен пише, що ще у 60-х роках минулого століття археологи тут віднайшли трипільське поселення, про що свідчили, головно, фрагменти кераміки. Однак там існували щонайменше ще два поселення до 1363 року — офіційної дати заснування Вінниці.

– Перше – це невелике укріплення VIII–VII століття до нашої ери (тобто, ще до появи на теренах Поділля войовничих племен скіфів), де було знайдено поховання з гранітним молотом та двома крем'яними сокирами. Друге поселення було виявлено зовсім нещодавно, у 2006 році, і датоване ХІІІ століттям. Тоді археологами були віднайдені залишки кількох наземних споруд з печами та відкритими вогнищами, ями, фрагменти глиняного посуду та уламки залізних і кістяних речей, – розповідає у книзі Олександр Федоришен.

30 людських скелетів із Вінниці відвезли в Київ

Вже кілька років розкопками на Замковій горі керує старший науковий співробітник Інституту археології Національної Академії Наук України, кандидат історичних наук Лариса Виногродська. Цього літа, каже, натрапили на некрополь XVIII-XIX століття, який був ще до того, як на тому місці виник кар'єр. У цьому місці, поруч із Миколаївською церквою, справді був свого часу старогородський православний цвинтар у XVIII столітті.

– Мова йде про приблизно 30 цілих людських скелетів. Всі знахідки ми забрали в Інститут та наразі продовжуємо досліджувати їх, з ними працює антрополог. За попередніми даними, там поховані люди із Волині, Лівобережної України, Середнього Подніпров'я, – розповідає Лариса Іванівна. – Ми відібрали для дослідження те, що є корисним для наукової обробки, а фрагменти решток, розбиті скелети, які не годяться для фахового вивчення, залишили на місці. Всі вони, як і цілі скелети після дослідження, плануємо перезахоронити. Або на місці, де знайшли, або деінде.

Рештки мають обмити та відспівати

У Вінницькій єпархії Української православної церкви кажуть, що практика перепоховання решток таки існує. Якщо під час будівництва чи розкопок знаходять людські рештки, їх обмивають, складають у нову домовину та перепоховують.

– Знахідки такі трапляються і на території області, і безпосередньо у Вінниці. Зокрема під час будівництва храму священномученика Володимира, митрополита Київського, були виявлені рештки. Відомо, що на початку ХХ століття на тій території було кладовище, – каже секретар Вінницької єпархії УПЦ протодиякон Владислав Демченко. – А нещодавно у Козятинському районі, у селі Глухівці, віднайшли вже потривожені у радянську добу рештки священика і його родини. Інколи могили провалюються на цвинтарях — тоді теж відбувається перепоховання. У випадку, коли імена померлих невідомі, священик править панахиду "за тих, Господи, імена яких Ти знаєш".

Судмедексперти підтвердили походження кісток

Ми звернулися і до фахівців, аби вони прокоментували походження решток на місці археологічних розкопок та чи несуть вони загрозу для здоров'я вінничан.

– Це людські кістки. Вони достатньо старі, пролежали у землі більше, ніж 40 років. Точний відтинок часу за візуальними спостереженнями назвати важко, – коментує начальник Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Олег Щеглов. – Ці рештки загрози не несуть — навіть якщо у померлих був, гіпотетично кажучи, туберкульоз кісток, то за десятки років ці рештки не несуть небезпеки.

Крізь призму закону

У Кримінальному кодексі України існує стаття 297 "Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого". У вінницькій поліції пояснюють: будь-яке поховання, незалежно від його давності, охороняється законом, до такого типу правопорушень варто підходити під час слідства комплексно, доводити умисел скоєного, археологічні розкопки мають бути законними, а після їх завершення все варто прибрати.

Головний архітектор Вінниці Олександр Рекута розповів, що дозвіл на проведення археологічних розкопок науковці таки отримали.

Коли приберуть людські кістки та чи дочекаються вони перезахоронення, про що розкажуть результати дослідження поки що 30 скелетів із Замкової гори — Vlasno.info й надалі стежитиме за цією темою.








Фото Людмили Кліщук