Після невдалого походу на Молдову 1620 року польсько-козацьке військо зазнало нищівної поразки. Vlasno.info сьогодні детальніше розповість про наслідки цієї битви, яка отримала зокрема назву Цецорська трагедія.

Придунайський похід
Умовним приводом до походу на Молдову війська Речі Посполитої стала агресивна політика турків по відношенню до князя Гаспара Граціані. Молдовське князівство хоч і було васалом Османської імперії, але симпатії частини еліти були досить пропольські. Тому, коли султан у 1620 році в серпні рушив на Ясси з метою заарештувати Граціані, на допомогу князеві рушили поляки. Звісно, що вже навесні 1620 року османи планували великий похід на Річ Посполиту, але на початку в Придунав'ї варто було втихомирити місцевих владарів.

Сили великого коронного гетьмана польського Станіслава Жолкевського були не надто великі, — близько десяти тисяч вояків, якщо рахувати разом із армією, зібраною на Поділлі іншими воєводами. Разом із Станіславом Конецпольським та Самійлом Корецьким військо рушило до Буші і звідти перейшло Дністер.


Картина Юзефа Брандта «Повернення козаків з походу» Джерело: «Вікіпедія»

Козацтво не надто прагнуло йти воювати разом із поляками до Молдови. Воно добре пам'ятало, як Жолкевський 1596 року влаштував різанину, розбивши повстання Наливайка.
Жолкевський відповідав їм тією ж монетою. Йому належить вислів: «Не хочу я з Грицями воювати, нехай ідуть до ріллі, або свині пасти», — мовив коронний гетьман перед походом, коли йому запропонували використати сили козацтва.

Таким чином на Ясси рушило близько тисячі реєстровців, хоча вже за рік в Хотинській битві їх виступило близько 40 тис. На той час козаки просто більше були обурені загарбницькими нападами татар, які спустошували прикордонні землі, пробиваючись вглиб України.

П'ятигодинний бій
Польсько-козацька ворожнеча, яка на початку походу нівелювала військову потужність виступу, була відома турецькому султану. Той кинув на зустріч полякам блицько 40 тис. власних сил, більшу частину яких складали татари.

Самовпевненість досвідченого Жолкевського, який на початку не спішив воювати з татарами на чужій території, вартувала йому згодом життя. Не допомогло полякам і те, що близько шести тисячних українських полків брали участь в поході. У складі збірного війська знаходився Чигиринський староста Михайло Хмельницький разом із сином, майбутнім гетьманом запорозьким Богданом. Раніше вони вже неодноразово брали участь у походах, зокрема і під проводом гетьмана Сагайдачного.


Самовпевненість і зарозумілість коштували досвідченому полководцю Жолкевському життя Джерело: «Вікіпедія»

В урочищі під Цецорою 9-10 вересня коло Ясс, відбулася битва, яка загалом тривала близько 5 годин і скінчилася поразкою польсько-козацького війська. Жолкевський намагався відступати табором в оточенні возів, але це не допомагало захиститися від татарських нападів. Військо рушило в бік переправи через Дністер в район Могилів-Подільського.

Ось так про подальші події йдеться у творі невідомого автора XVIII ст. «Історії Русів»:
«Війська Польські зійшлися з Турецькими в урочищі на Цецорі і дали бій з упертим натиском з обох сторін. Він тривав понад п'ять годин з перемінним щастям і нарешті завершився перемогою над поляками, яких було розбито і розсіяно. Козаки Малоросійські, бувши при тому поміж двома ворогами, тайними і явними, робили, звичайно, як на панщині або, як невільники працюють. Але коли прийшло діло до поразки і замішання Польського, тут вони як слід себе показали, вчинивши відступ безстрашний і в порядку з сильною своєю батавою, котрою багатьох порятували і Поляків, що причаїлися за їхніми лавами. Серед численних побитих і полонених військ Польських і Козацьких вбито там і Сотника Черкаського Полку Михайла Хмельницького, а сина його, молодого Зіновія Хмельницького, взято в полон і відправлено з іншими до Туреччини».

Втрати і підсумки
Невдалий похід 73-річному Жолкевському коштував в прямому сенсі голови. Татари відсікли її й надіслали султанові до Стамбула, де її на списі урочисто носили містом. Його син Ян покалічений потрапив до полону. Загинув біля переправи на Могилів-Подільський 6 жовтня і старший Хмельницький. Його син Богдан разом із іншими шляхтичами потрапив у полон до Стамбулу, де зміг опанувати турецьку й татарську мови, що згодом допомогло у веденні перемовин з ханами щодо спільної боротьби.

Проте, військо польське змогло перегрупуватися, залучити сили козацтва, організувати кілька походів на Туреччину та зупинити нуступ під Хотином.
Читайте також про село Животівка Оратівського району, яке дало назву козацькому полку, який брав участь в облозі Львова.

фото: youtube (кадр із фільму «Вогнем і Мечем»)