Зелені свята в Україні традиційно проводяться в три останні дні Зеленого тижня (тижня перед Трійцею – ред.) та три перші дні Троїцького тижня (після Трійці). Це традиційне українське свято, що пов'язане з літом. У цей тиждень встеляли хату і сіни запашним татарським зіллям (лепехою), м'ятою, любистком. Більше про традиції святкування Зеленого тижня розповість Vlasno.info.

Історія свята бере свій початок задовго до появи християнства. Зелені свята розпочинали сонячний літній цикл свят. В Стародавній Греції воно було відоме, як свято квітів, у римлян — під назвою русалій, розалій. Але, окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому. А інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».


Обрядовість Зелених свят завершувала весняний і початок літнього календарного циклу. В їх основі лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.

Культ дерев, священні гаї та ліси, в які людям не можна було заходити, був відомий не лише серед українців, а й інших народів світу. Дерева ототожнювали з божествами. Наприклад, дуб — з Перуном, богом дощу і грому. Культ дерев і природи переплітається з культом предків, тому обряди Зеленої неділі тісно пов'язані з поминальним звичаєм, так званими Русаліями. Вшанування природи сприймалося, як вшанування предків, померлих. Люди вірили, що померлі мають вплив на природу, і, залежно від ставлення до них живих людей сприяють добру або роблять шкоду. Тому одночасно з вшануванням природи навесні відбувалися поминальні обряди. Жінки писали писанки — символ відродження життя і природи та приносили на могили своїх родичів. З вівторка або четверга відзначалися Русалії або русальні дні — свято в пам'ять померлих у стародавніх слов'ян, поминальні дні. У Київській Русі Русалії проводились з «бісовськими ігрищами», які супроводжувалися піснями, танцями, грою на бубнах, сопілках і гуслях.


На Зелені свята криницю обов'язково заквітчували, в хаті все прикрашали зеленню, вулицю чисто вимітали. І лише тоді йшли на кладовище поминати покійних.

Зелені свята починалися з суботи і продовжувались цілий тиждень. В Зелену середу молодиці зустрічали русалок. Зелений четвер називали ще Мавський Великдень. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день «в гульбищах». Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після тижня Зелених свят.

В християнській традиції Трійця – це свято, що відзначається на 50-й день після Пасхи. По завершенню 40 днів після воскресіння Ісуса і десяти днів після його вознесіння. В той час, коли Апостоли і Пресвята Матір Божа знаходилися у світлиці на другому поверсі в будинку на Сіонській горі. З ними були учні Христа і перші віряни. Вони були розгублені.
Раптом кімната заповнилася небувалим шумом – немов вітри заповнили приміщення. І на кожного апостола і на Пресвяту Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум'я. Апостоли раптово заговорили всі разом на різних мовах, яких раніше не знали. Зчинився неймовірний галас, який привернув увагу мешканців Єрусалиму. Святий Петро вийшов на ґанок і оголосив, що дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони пророкувати.


У той же день близько трьох тисяч людей взяло хрещення – так народилася християнська церква. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі. Апостоли розійшлися по багатьох країнах, щоб проповідувати. Вони були наділені дарами пророкувати і зцілювати, і несли вчення Ісуса
Традиції Зелених свят говорять про те, що віруючі люди відвідують у неділю службу, поминають родичів, особливо загиблих не своєю смертю, в тому числі і самогубців. У цей день приймали і пригощали гостей, відвідували рідних. Обмежень для страв немає. Єдина традиція – коровай, який символізує єдність сім'ї.


На Зелене свято прикрашають свою оселю запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами. І нині прийнято розкладати на підлогу або ставити у вази так зване "зілля".

Треба прикрашати оселю в основному польовими квітами та букетами, складеними з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м'яти, меліси, любистку тощо. Підлога в домі засипається свіжою травою, яка на Трійцю володіє особливою силою: захищає дім від темних сил.

Після недільної служби не прийнято відсиджуватися вдома – люди виїжджають на природу, до води. В давнину люди плели собі вінки з березових гілок і квітів, молоді водили хороводи біля води, а потім дівчата пускали свої вінки у воду. У цей день в хороводах молодь виглядала собі пару, а Троїцький вінок символізував заручення. Святкування Трійці химерно поєднує в собі релігійні традиції Дня народження церкви і народні язичницькі звичаї.

Вірування стверджують, що не можна в неділю на Трійцю купатися у водоймах, бо русалки можуть затягнути на дно.

Нагадуємо: На зелені свята рух транспорту через Київській міст буде перекрито.

Фотто: ukrainatoday.com.ua, 5.ua.