3 березня 1938 року було офіційно оголошено наказ про призначення у Вінницю Івана Корабльова. Його заступником призначено Антона Пришивцева. Ще один співробітник НКВС Запутряєв бажав вислужитись перед радянською владою за те, що був в 1935 році скомпрометований за зв'язок з троцкістами,."Укріпили позицію терору " і інші працівники НКВС на Вінниччині. Серед них був себелюбний й амбітний Бутенко, начальник Теплицького райвідділу Вінницького УНКВС, який жадав виправдати довіру перед новим керівництвом. У березні були створені чекістські групи у Гайсині, Жмеринці, Могилів-Подільському, Тульчині. Невпинно проводились арешти. Вже 7 квітня 1938 року Коробльов доповість Успенському у Київ про високий результат роботи: з наявного ліміту 3400 осіб вже арештували 2500. Паралельно форсувались справи поляків й румунів. 27 квітня 1938 року Корабльов просить збільшити ліміт. У кабінетах НКВС йдуть масові допити, які співробітники називали "лабораторією". В кривавих перегонах трійок Вінницьке НКВС намагається вийти в лідери. Деякі співробітники хизуються тим, як в них вдало виходить вибивати свідчення. Корабльов звітує на Київ про нові розкриття та затримання і постійно просить збільшити ліміт.
Любов Завальнюк
Олександр Дяченко
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі Оновити список коментарів