Сьогодні виповнюється рівно 74 роки, як Вінниця була окупована німецькою армією і майже три роки у Вінниці була окупаційна влада Третього Рейху. Детально про те, як Вінниця жила в цей час ми писали раніше, а сьогодні розповімо як німецька армії зуміла взяти місто в свої руки.

Вже в перші дні війни Вінниччина стала прифронтовою. На Вінницькому напрямку наземні війська Червоної армії прикривалися з повітря частинами 44 винищувальної авіадивізії, до складу якої входив 88 полк. Він був сформований 1941 року у Вінниці. З 22 червня до середини липня цього року полк провів близько тисячі бойових вильотів з аеродрому в Бохониках. Кожен льотчик щоденно здійснював по 5-6 вильотів.

З оголошенням військового стану та мобілізації до армії на Вінниччині спішно створювалися мобілізаційні збірні пункти. З 22 червня по 21 липня 1941 року до діючої армії було мобілізовано 136,8 тисячі громадян області.

Згідно з рішенням Військової ради Південного фронту відбувалася мобілізація молоді міста до складу добровольчого батальйону, який згодом переріс у полк. Але хід воєнних дій змусив завершувати формування полку вже за межами Вінниччини.

З перших днів війни цивільне населення міста надавало посильну допомогу фронту. Вінничани брали участь у будівництві навколо міста оборонних споруд, несли службу в загонах протиповітряної оборони

Тим часом вороже кільце довкола Вінниці звужувалося. На початку липня 1941 р. 1-а німецька танкова група і 6-а армія прорвали оборону радянських військ на північ від Вінниці і значно просунулись у напрямку Києва.

Танкові і механізовані частини 15 липня 17-ї німецької армії, подолавши оборону військ Червоної Армії, рушили на Вінницю. Її передові частини рухалися між колією Південно-Західної залізниці і Барським шосе. Для прикриття Вінниці було створено лінію оборони від П'ятничанського лісу до Луки-Мелешківської. Однак 17 липня мотопіхота противника зайняла Луку-Мелешківську.

На підступах до міста сили ворога стримував 90 танковий полк 45-ї танкової дивізії 12-ї армії. Ввечері 18 липня ворог прорвався до штабу 90-го полку, який перебував у підвальному приміщенні будинку № 143 на вулиці Тиврівській (тепер – Данила Нечая). Червоноармійці тримали оборону від староміського кладовища до вулиці Данила Нечая. Вночі їм було надано підкріплення – 197-й стрілецький полк і гарматну батарею. Однак у другій половині дня 19 липня німці увійшли у Старе місто.

– Я пам'ятаю, як мама розповідала, що вона допомагала пораненим солдатам з фронту. Як прийшли німці, то мене згодом на роботу відправили в Німеччину. Мамі моїй повезло, її німці не чіпали, – каже 88-річний вінничанин Олександр Митько.

Відступаючи з міста червона армія підривала за собою мости та знищувала те, що не було евакуювати.

за матеріалами vin.com.ua