Реформу в освітній галузі нова влада почала проводити відразу після закінчення Майдану. На сьогоднішній день Україна стикнулася з численними викликами у вигляді скорочення сільських навчальних закладів, масовим витоком науковців та ін.

Про перспективи і недоліки української освіти кореспондент Vlasno.info запитав у радника Міністра освіти України Сергія Пархоменка.

— Наскільки критично західні спеціалісти ставляться до української системи освіти?

— Жодна система освіти не є досконалою. Але ми завдяки ним враховуємо всі можливі недоліки для того, щоб її реформувати. Зміни стосуються і Болонської системи, а також програм ЄС, що сприяють мобільності студентів: "Еразмус+", "Горизонт 2020" та ін. Все це є частиною системи європейської освіти, до якої нас не випадково допустили наші партнери. І Вінничина в цьому питанні не пасе задніх.

— Наскільки великий досвід стосовно розуміння напрямку реформи є в апарата Міністерства освіти?

— Вони в першу чергу розуміють відмінність у підходах до освіти, оцінюють всі ймовірні можливості. Заступник Міністра освіти Інна Совсун має європейський досвід, як і вся команда реформаторів. Є усвідомлення того, що ці зміни важливі не менше, ніж судова чи пенсійна реформи. Тому це величезна інвестиція в майбутнє країни, без якої жодний інтеграційний процес не матиме успіху.

— Чи довіряють Західні країни команді Міністра освіти Сергія Квіта?

— У плані реформи системи довіряють точно. Відверто кажучи: до нашого міністерства в наших партнерів немає такої кількості питань, як до інших. Квіт як науковець має попит у світі. Його постійно запрошують читати лекції, радяться з ним. Але і команда немає того радянського елементу, який заважатиме рішучим змінам.

— Коли дасть плоди поглиблене вивчення англійської мови?

— Не менше, ніж три роки треба, щоб більшість фахівців, передусім молодих, вільно володіли англійською мовою. І на тому рівні, на якому можна не просто спілкуватися, але й працювати.


— Яким чином місцеві громади можна запобігти скороченню сільських закладів освіти?

— В результаті децентралізації це питання стоїть надто гостро. Громада бачить, наприклад, що в неї є критична кількість школярів, які потребують збереження навчального закладу. Таке питання безумовно потрібно підіймати і також залучати грантові гроші. Для ЄС ця тенденція давно є нормою.

— Чи достатньою мірою фінансуватиметься програма "Шкільний автобус" на Вінниччині?

— На сьогоднішній день є відповідна позиція уряду зі збільшення фінансування цієї програми. Вже виділені додаткові кошти, на купівлю техніки та ремонт доріг. Однак триває розподіл бюджету. Наскільки якісно вона виконуватиметься у Вінницькій області, залежатиме від місцевих чиновників, зокрема, від того, крастимуть вони чи ні. Якщо знов розпочнуться бойові дії, то частину проектів відкладуть до кінця року.

— Як на вашу думку Міністерство може зменшити бюрократичні процедури для отримання освіти громадянам з окупованих територій?

— Є різні шляхи отримання свідоцтва про закінчення середньої освіти: онлайн-курси, дистанційне навчання. Це може відбуватися із ЗНО Й без нього, адже вивчення української мови там зупинилося. На жаль на практиці ця гуманітарна катастрофа реалізується на досить складно. Наприклад, під час вступної кампанії держава має надавати абітурієнтам житло. В таких випадках відбувається нерідко відверте саботування ініціатив місцевою владою. І ця м'яко кажучи непатріотична позиція характерна і для київської, і для вінницької влади.

Фото Богдана Новака