Мешканка Бондурівки Чечельницького району Марія Котик стала найстарішою жителькою району — 10 серпня їй виповнився 101 рік, повідомляє Vlasno.info. Привітати іменинницю прийшли керівництво та мешканці села, рідні та друзі.

У Марії Калістратівни четверо доньок, найстаршій — 70, наймолодшій — 60 років. Дві доньки "осіли" в Одесі та Дніпрі, ще одна – в Білорусі. Матір вони доглядають по черзі. Наразі біля неї знаходиться наймолодша з доньок Ніна Бойко, яка приїхала з Білорусі. Чоловік Іван помер 25 років тому.

— Минулого року на моїй "зміні" мамі виповнилось сто років. Її тоді вітали у сільському клубі. І цього року так само на моїй "зміні" їй виповнився 101 рік, — жартує Ніна Іванівна.

Жінка розповідає, що мати зараз потребує догляду: сама встає, але з хати може вийти лише з чиєюсь підтримкою.

— Мати і сама дивувалась, що так довго їй дано прожити. Зараз вона трохи стала забувати, не така жвава, як була раніше. Більше сидить або спить. Але минулого року, коли пам'ять була кращою, ми питалися, чи знає вона скільки їй. Вона казала: так, знаю, що мені дуже багато років, — пригадує Ніна Іванівна.

Довгожителька, за словами доньки, протягом життя практично не хворіла. Принаймні, до лікарні не зверталась.

— Серйозних хвороб не було. Так, могла боліти голова, але вона таблетку вип'є, та й усе. Їй і тиск ніхто не міряв протягом життя. У молодості раз лежала в лікарні, але нам не казала чому, а так і болячок в неї не було. Чого не скажеш тепер про нас. Вона часто про Бога говорить, може, віра і дає їй довге життя. Але завжди була дуже веселою, говіркою та пробивною. Могла все вирішити, знайти, що треба. Батько жартував: як піде в село, то півдня немає, бо говорить з кимось. Але при цьому вдома було прибрано, наварено і попрано, — каже донька.

Марія Калістратівна рано залишилась сиротою. Мати померла, коли вона була зовсім малою. А мачуха — під час голодомору. Батько помер від серцевого нападу, коли селом прокотилася хвиля колективізації, і у нього забрали господарство — землю, волів, овець.

— Змалечку пасла корови, потім працювала на буряках, далі — у шляховій бригаді. А тоді — у сільській раді черговою. Як треба було кого покликати у сільраду, то вона бігла і знаходила цю людину. Звідти і на пенсію пішла, — розповідає донька.

З 1996 року Марія Калістратівна живе одна. Доньки кликали матір до себе, однак та відмовлялася: нікуди із села іти не хотіла. Тому вони і встановили чергування — приїжджають що три місяці до матері та доглядають за нею.

Фото зі сторінки Юлії Васюк у соцмережі Фейсбук