Василь Любарець – громадський активіст та один із організаторів Врадіївської ходи. Тоді, у 2013 році, люди піднялись проти свавілля міліції. Також Василь написав книгу «Формула свободи» про події на Майдані. Книга, як каже сам автор - для громадянина, котрий усвідомлює себе господарем і власником свого життя, своєї держави і своєї землі.
«Формулу свободи» автор презентував також у Вінниці на початку осені на площі Героїв Небесної Сотні.
Під час «зустрічі» у skype, Василь поділився з нами – що для нього є свобода.
Чому Ви вирішили займатись громадською діяльністю?
- Чотирнадцять років, із останніх шістнадцяти я прожив у Сполучених Штатах. Я туди поїхав не за ковбасою, просто так склалась доля. Але я жадібно вивчав свободу та вільне суспільство.
- В мене була мрія - якось допомагати Україні. Саме цей момент я вважаю ключовим. Мені пощастило що я був в центрі подій у 1991 році, коли був путч в Москві. В той час я служив в радянській армії і зробив вибір, який називаю «свобода або смерть». Я був військовим і сказав своїм солдатам і офіцерам, що нам дадуть зброю і накажуть стріляти в людей. А ми давали присягу захищати їх, а не вбивати! На що почув, що тоді можуть вбити нас. Але я сказав – «Так, але краще бути жертвою ніж катом». І це круто змінило моє життя.
- Мені знадобилось ще тринадцять років до 2004, щоб усвідомити це. З 2004 року з Помаранчевого майдану я став на громадянські позиції і побачив в Майдані історичний шанс і вселенське явище, яке мало відіграти значну роль в еволюції не тільки України нашого народу, а й усього світу. Були вибори 2012 року, і я був спостерігачем. Я був вражений наскільки все продається. Тоді я зрозумів, що ми громадяни по конституції і по природному закону. Ми влада, ми господарі і власники свого життя, своєї держави і своєї землі. Держава – то наші слуги, і з цієї парадигми треба розглядати усі питання!
Вас називали американським агентом, як Ви на це реагуєте?
- Коли я взнав на рівні почуттів що Бог є, що він знає кожен наш не тільки рух, а й кожну нашу думку – мені стало абсолютно все одно, що про мене кажуть, коли я цього не робив.
Ви автор книги «Формула свободи». Так скажіть нам - в чому ж формула свободи?
- Формула свободи – це майже математична річ. Це питання мене хвилювало з дитинства, і я не знаходив відповіді, мене не влаштовували університетські чи філософські визначення.
- Спочатку я усвідомив, що свобода – це вселенський закон даний нам від народження і даний нам Богом в свободі вибору. Якщо людина вільна від негідних вчинків – то вона втрачає страх, вона нічого не боїться. Але бути вільним у нашому житті майже неможливо.
- Люди спотикаються і падають духовно. Який вихід? Щире покаяння – це як духовне мило. Це усвідомлення, це визнання перед людьми, відшкодування та неповторювання в майбутньому – практика відсутності цього вчинку. Щоб бути вільним – треба покаятись. Свобода = покаяння.
Для кого написана ваша книга?
- Це книга для громадянина. Громадянин – це той хто усвідомлює себе господарем і власником свого життя, своєї держави і своєї землі та діє відповідно. Хочеш бути громадянином – будь ним. Це залежить тільки від нас.
Що дав майдан нам - українцям?
- Це важко переоцінити. Майдан не закінчився. Майдан – форева! Найбільший здобуток майдану – зміна світогляду кожного українця. Це революція гідності. Він поставив громадянина над державою.
- В Україні зараз найбільше людей, які готові керуватись сумлінням. Студентська молодь, наприклад, яка готова жити чесно, по-людськи, готова скинути тягар корупції. В цьому сила майдану. Три місяці стояв майдан. За три місяці через майдан пройшли мільйони...
Що потрібно для того, щоб позбутися зовнішньої окупації?
- В усі часи на полі бою вирішальним був дух. І зараз така ситуація, як у Голіафа з Давидом. Давид маленький, але сильний духом, тому він переміг велетня - Голіафа. І цей непереможний дух є в українців.
Відношення між українцями та росіянами. Чи налагодяться колись вони між нами?
- Росіяни попали під ковпак інформаційної пропаганди. Люди поставлені в таку скруту там в Росії, і це телебачення робить таку ситуацію, що нема виходу з цього кута. Як тільки пилина спаде, нормальна людина приходить до правди через покаяння. Завжди потрібно залишатись людиною. А імперія розпадеться рано чи пізно. Це «колесо на глиняних ногах», як би воно не виглядало потужно. Кінцева крапка будь-якого зла – це самознищення. І цей процес уже розпочався.
Вінниця і вінничани. Теперішня ситуація – прокоментуйте її будь- ласка.
- В мене багато друзів у Вінниці. Ви просто молодці. Ми не зможемо справитись із зовнішнім супротивником якщо ми не вичистимо сосуд із середини . А Вінниця перша на цьому шляху.
Чи може теперішній Вінницький Майдан перерости в новий всеукраїнський майдан.
- Майдан кожний день і навкруги. Майдан – це також стан душі. Це все дає надію і впевненість не тільки Вінниці, а й усій Україні. Я бачу райдужні перспективи.
Коли наша країна стане щасливою. Як ви вважаєте?
- Відповім по філософськи, якщо не рухатись – ніколи. Адже якщо ми зупинимось то можна вважати, що ми померли. А якщо ми йдемо – то, я гадаю, все швидко досить вирішиться. Тому що тут або до світлого майбутнього або у яму. Треба йти, якщо впали, вставати і далі. Йти...
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter