Понад 93% українців вважають, що охорону довкілля сьогодні відіграє важливу роль у нашому житті , а 87% вважають, що можуть особисто впливати  та покращувати наше навколишнє середовище

Соціологічна агенція «Фама» на замовлення та у співпраці з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля» провела дослідження 1-16 травня 2018 року про охорону  та ставленням громадян до довкілля нашої країни. Опитано було 2 тисячі громадян, старших 15 років, по всій території України, крім тимчасово окупованої.

Презентація відбулася на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. У результаті аналізу відповідей, було виявлено: найбільше людей турбують часті посухи/повені – 40,3% (найбільше – на Сході, 44,6%), зростання кількості відходів – 37,4% (найбільше – на Заході, 52,2%), скорочення популяцій, вимирання видів та зникнення екосистем (34,8%), брак якісної питної води – 30% (найбільше – на Півдні,  47%). Більшість опитаних не бачать взаємозв’язку між екстремальними погодніми явищами і зміною клімату: зміну клімату вважають проблемою 16,3%, тоді як у Данії стурбовані зміною клімату 70% громадян.

Основну відповідальність за вирішення екологічних проблем в Україні покладають на центральну владу – 37%, та місцеву владу – 38%. Ще 19% вважають, що ці питання потрібно вирішувати спільно з ЄС.

Найефективнішим методом вирішення екологічних проблем вважають запровадження вищих штрафів за порушення екологічного законодавства – так вважають 44,7% опитаних; а також – запровадити фінансові стимули для людей і бізнесу та посилити інформування про те, як перейти до екологічних практик. 83% вважають, що підприємства мають нести основну відповідальність за вплив своїх виробничих процесів на екологію.

71% опитаних відповіли, що впровадили у своєму побуті щонайменше одну екологічну практику протягом останнього місяця. Зокрема, 65% – намагалися сортувати сміття, 43% – купувати продукцію місцевого виробника, 43,5% – зменшили споживання електроенергії, 34% – уникали одноразових пластикових виробів, 27% – знизили споживання води, 25% – намагалися більше пересуватися на велосипеді або пішки. Нічого не роблять для довкілля 10,4% опитаних.

«Лідерами довіри» для отримання інформації щодо екологічних питань виявилися науковці (29%), телебачення (23%), екологічні громадські організації (22%) та міжнародні організації (18%). Показник довіри до центральної влади складає 4%, місцевої влади – 9%. Основним джерелом інформації є телебачення (63%) та Інтернет (в середньому 39,4%, на Заході частка найвища – 49%).

«Ці високі відсотки співмірні з даними у ЄС. У нас це [кількість громадян, які вважають екологічні питання важливими – ред.] 93%, середній показник у ЄС – 94%. Це означає, що ми знаходимося в одному ціннісному просторі з екологічних питань, принаймні у нашій свідомості. Проте екологічних практик у повсякденному житті європейців набагато більше. Але така ситуація є дуже позитивною, тому що зміна свідомості громадян на ціннісному рівні потребує багато часу, а ми цей компонент вже маємо. Залишилося змінити тільки наші звички», – зазначила Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».

«Ці показники свідчать про пріоритизацію проблем довкілля в українському суспільстві, і я відчуваю, що це усвідомлення серед громадян змінюється швидше, ніж усвідомлення серед політиків. […] Це дослідження є хорошим інструментом для того, щоб актуалізувати проблеми захисту навколишнього середовища, – зазначив Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів України, коментуючи результати соцопитування. – Необхідна синергія зусиль громадянського суспільства і органів влади на всіх рівнях, щоб отримувати ефективні політики для вирішення проблем, і Угода про Асоціацію є хорошим дороговказом, як рухатися і що робити».

Остап Семерак закликав прискорити процедуру прийняття вторинного законодавства для імплементації закону про оцінку впливу на довкілля, зазначивши, що зараз є затримки на рівні Кабміну. «Можливо, закон не для усіх комфортний з точки зору реалізації власних пріоритетів, але, по-перше, це наше зобов’язання перед ЄС, по-друге – це нова європейська практика захисту екологічних прав територіальних громад і окремо кожного українця», – зазначив Остап Семерак. Він нагадав також, що чекає розгляду у Верховній Раді законопроект про підвищення штрафів за завдання шкоди довкіллю. «Ми повинні докласти зусиль, щоб до кінця року змінити штрафи і посилити відповідальність всіх забруднювачів», – наголосив міністр.

Остап Семерак також наголосив на необхідності забезпечити більш ефективне використання коштів, зібраних як екологічний податок. Із приблизно 4 мільярдів гривень, сплачених у 2017 році, 45% коштів лишилися на місцях, а з тих, які потрапили до державного бюджету, на природоохоронні заходи скерували 300 мільйонів.