Між Гайсином і Немировом розкинулося село Райгород. Завжди ця місцевість усім нагадувала справжній Рай і приваблювала незрівнянною природою, повідомили місцеві мешканці кореспонденту Vlasno.info.
За древніми переказами, по широкому Бугу плив угорський купець до скляного заводу в селі Гута. З ним подорожувала дочка Райга, яка в дорозі померла. Тоді купець поховав її на березі Південного Бугу навпроти теперішнього села Райгород, але з іншого боку річки. Там він побудував житло і завжди носив туди їжу. Одного разу розбійник з Брацлава Кіндрат забрів у ту хатину, наївся і у вікні побачив прекрасний беріг по ту сторону Бугу. Він переплив річку, вирив землянку, привів свою дружину та друзів і почали там жити. Поселення своє називали Райками, займалися бджільництвом, скотарством та гончарством.
‒ І нашим і загарбникам дуже подобалася ця місцина, тому, гадаю, не дарма така назва поселення, ‒ зізнається місцева мешканка Галина Василівна.
У селі було багато гончарів, чоботарів, кравців, ковалів та інших ремісників. Вони поселились на правому березі річки і своє поселення стали називати Городок, згодом поселення перетворилося на містечко Райгород.
– В Райгороді жило чимало євреїв, які займалися торгівлею. За переписом 1897 року в Райгороді було 2240 жителів, серед них 995 євреїв.
Зараз в Райгороді не залишилося жодного єврея, всі повиїжджали. Остання сім'я євреїв покинула село, ще коли я ходила у школу, ‒ пригадує пані Галина. ‒ Як з них німці знущалися. Тут недалечко був їхній табір. Одного разу німці їх кудись повели, євреї думали що перевозять в інше місце, а їх просто в лісі перебили.
До війни Райгород вважався містечком. Нині в селі є однокупольна дерев'яна церква на кам'яній основі.
На жаль, не збереглися два водяних млини, дві гуральні та драматичний театр, який збудували французькі архітектори. Місцеві мешканці організували духовний оркестр і давали там свої концерти.
– У нас знаходиться залізнична станція "Самчинці". Райгородом не назвали, мабуть, через те, що вже є багато таких назв станцій, ‒ розповідає місцева мешканка Галина Василівна.
Також село пересікає шосейна дорога державного значення "Вінниця-Гайсин-Умань". Люди розповідають, що з роботою у селі проблем не має: одні працюють на залізниці, інші на кар'єрі, щебеневому заводі чи лікарні.
– Зараз у селі проживає більше тисячі людей, є школа, садочок, лікарня, торгові центри. Дуже добре, що залізничний вузол є, якби не було війни в країні, то в нас справді був би Рай, без перебільшення, ‒ зізнається Галина Василівна.
Гості та місцеві мешканці Райгорода полюбляють милуватися прекрасною природою, зеленими лісами та пагорбами, річкою, зокрема канатним місточком, який приваблює всіх фотографів, а також величними скелями, що обороняють село.
Фото зі сторінки спільноти "Райгород" в соцмережі ВКонтакті та з сайту travel.creature.biz.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter