У Чернівецькій області, на березі величного Дністра, знаходиться одне з найяскравіших історичних та архітектурних чудес України — Хотинська фортеця. Кореспондент Vlasno.info пропонує зазирнути до укріплення, яке протягом кількох століть обороняло південні землі сучасної України від набігів завойовників.

Знаходиться фортеця у надзвичайно мальовничій місцевості – на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною його дрібної притоки. Звідси відкривається прекрасний краєвид на усе місто.

– Панорама фортеці та церкви на березі річки – просто надзвичайна, – захоплюється туристка Леся.

Свій нинішній вигляд фортеця набула лише у XV – XVI століттях, хоча перше дерев'яне укріплення у Хотині постало п'ятьма століттями раніше.

Високі 45-метрові стіни, товщиною до п'яти метрів, вздовж яких тягнувся глибокий рів, були надійним захистом для його мешканців та слугували укріпленням південних кордонів Київської Русі, а згодом – Галицького та Молдавського князівств та Османської імперії.

Над фортечними стінами здіймається п'ять башт, які мають виходи на бойові майданчики. Зараз в одній з башт знаходиться виставка середньовічного одягу та артилерійської зброї, яку колись використовували при обороні фортеці.

Посеред фортечного подвір'я знаходиться глибока криниця, глибиною близько 65 метрів. Завдяки їй, мешканці фортеці могли витримувати довготривалі облоги. Вода у криниці й досі дуже чиста та м'яка, інколи нею пригощають туристів.

Серед давніх фортечних споруд, які збереглися до наших днів – двоповерховий будинок, в підземеллях якого знаходилась в'язниця, в якій замучили багато людей. Зараз у будівлі знаходиться виставка середньовічних знарядь тортур і страти.

На другому поверсі будинку розташована невелика церква з прекрасним різьбленим готичним порталом. У церкві збереглися елементи фресок кінця XV — початку XVI століть.

Самі стіни Хотинської фортеці мають дуже цікавий орнамент. Тут поєднуються декілька рядів "вавілонів" — знаків, у вигляді вписаних один в одного трьох квадратів, які вважали символом зодчої мудрості, та так званих "голгоф" — символів однієї з основних християнських святинь — скелі, де розіп'яли Ісуса Христа. Візерунки символізують міць фортеці, отриману завдяки мудрості будівельників та захисту Всевишнього.

Християнські символи на стінах фортеці не змогли знищити навіть турецькі завойовники.

— Щоб знищити цей орнамент — потрібно було знести стіни, тобто знизити обороноздатність фортеці. Мабуть, туркам були ціннішими мури, ніж знищення християнської символіки, — розповідає екскурсовод заповідника "Хотинська фортеця" пан Геннадій.

Легендами оповита й дивна пляма, що проступає на одній із фортечних стін. За однією із версій, з'явилась вона під час однієї з облог фортеці. Коли у мешканців закінчилась вода, молода дівчина зголосилась набрати її з Дністра. Та на зворотному шляху її помітили вороги та поранили стрілою – її рука здригнулась, а частина води з глечика вилилась на стіну. Ця пляма так і не висохла, а згодом – набула форми глечика.

За іншою версією, колись один з князів вирішив одружити дочку із іноземним правителем, та коли дізнався про кохання дівчини до місцевого воєводи – велів замурувати її живцем у стіну фортеці. Сльози ж загубленої дівчини й досі просочуються на стіну фортеці.

— Насправді, на стіні проступають залишки пороху, який колись зберігали у підвалах замку, — розповідає більш прагматичну версію походження плями пан Геннадій.

Окрім пороху, колись у двох величезних підвалах зберігали зброю та провіант. Спустившись у підземелля, туристи і зараз мають змогу побачити військову техніку, яку використовували для штурму та оборони фортеці.

Отож відчути справжній дух середньовіччя, а також помилуватися дивовижними краєвидами мають змогу усі охочі, відвідавши Хотинську фортецю. Дістатися в Хотин можна автобусом з Кам'янця-Подільського або Чернівців.

Фото Вікторії Онісімової