У селі Іванів Калинівського району до наших часів у гарному стані зберігся палац, чия історія сягає XV століття, повідомляє Vlasno.info.
У той час поселення належало шляхетському роду Мишків і носило полонізовану назву Янів.

У 1410 році власник Янова Адам Мишка почав зводити в ньому великий оборонний замок. Цю кропітку роботу за декілька років завершив батько Адама Миколай. А в 1452 році Мишки отримали від польського короля володіння у повіті Холонів і стали називатися Холоневськими.
Замок слугував Холоневським та всьому Янову захистом від навали турків та татарів. За наступні сто років його переобладнали під бастіон.

Споруда набула форми квадрата, в кутах якого розташовувалися вежі. Навколо споруди був глибокий рів, заповнений водою.

До XVIII столітті потреба у замку повністю відпала, тому його було перетворено на палац. Коли саме розпочалася та завершилася реконструкція невідомо. Відомо лише, що тогочасним володарем Янова був граф Адам Холоневський.


Новий палац Адама Холоневського вдало поєднував риси пізнього бароко та класицизму. Він був двоповерховим, але центральна частина мала три поверхи. Під палацом містилися величезні двоповерхові льохи та підвали із міцними стінами.

За деякими даними палац двічі відвідував останній король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський. Однак певні джерела, зокрема і Вікіпедія, вказують на один візит, що стався 20 листопада 1781 року, коли містом керував староста Рафаїл Мишка.

Палац належав Мишкам-Холоневським аж до кінця XIX століття.

Пізніше, після встановлення радянської влади, у палаці розміщувалася заготконтора, але потім приміщення віддали під дитячу колонію Макаренка. Майже перед самою війною на базі колонії було утворено дитячий будинок. Тут жили діти-сироти, а також діти репресованих батьків. В 1963 дитячий будинок було перетворено на школу-інтернат, яка функціонує і досі. Зараз там живуть і навчаються 90 дітей.

У бальній залі, де колись танцювали вельможні пани, тепер знаходиться актова зала, де для діток влаштовують різні свята. А мармурова зала, в якій приймали самого Станіслова Понятовського, тепер слугує дітям спортзалом.

У будівлі все нагадує про колишню велич: і прекрасні колонни, і витончена ліпнина між стелею та стінами. З усього видно, що палац-інтернат намагаються тримати в належному стані, аби зберігати його і для вихованців, і для історії.








Фото Олександра Сашньова