Галайківський Свято-Преображенський монастир, що у Мурованокуриловецькому районі на Вінниччині, — місце, про яке небагато можна знайти відомостей. Навіть історичні дані про нього досить скупі. Однак зараз обитель переживає своє відродження. До нього приїжджають люди і самостійно, і в складі екскурсійних груп, повідомляє Vlasno.info.

У книзі "Труди Подільського Історично-Статистичного комітету" розповідається лишень, що у першій половині XVIII століття тут був базиліанський монастир, в якому жили ченці греко-католики. Однак у 1745 році його закрили, оскільки обитель не могла себе утримувати. Монастир приєднали до Малієвецького монастиря Хмельницької області.

Згідно із описами у книзі, вже навіть коли будівлі монастиря не було, то місцевість, де він стояв, люди продовжували називати монастирем.

"Це гора, яка виситься над річкою Жван, в кінці села. Вершина гори вкрита вибоїнами та канавами. Видно, що монастир був обведений кругом валом та кам'яною стіною з двома протилежними в'їздами. До цього часу тут знаходиться багато хрестів, які вросли в землю та покрилися мохом, каменів, які вказують на колишні будівлі", — йдеться в описі.

Як розповів священик Назарій Давидовський, в інших джерелах згадується, що на початку XX століття тут були лише руїни та залишки фундаменту від колишнього монастиря.

— Однак, у двадцятих роках сюди прийшли монашки із Барського монастиря, які змушені були покинути свою обитель через гоніння радянської влади. Будівель тут не було, лише печери неподалік, де вони і оселились, — розповів священик.

Згодом до монашок приєднався ієромонах Агафодор, який у себе на батьківщині у селі Яришів Могилів-Подільського району облаштував під землею підпільну церкву. Агафодор служив у сусідньому селі. Однак приєднався до монашок і вони разом проживали у цій місцині та молились. На монастирищі він звів невелику хатинку, де і прожив до смерті.

— Про Агафодора ходили легенди, як про людину, яка могла бачити майбутнє і зцілювати. За цим до нього приходило чимало людей, — розповідає один з місцевих монахів. —Тут він і помер. А перед смертю до нього явилась Божа Матір і сказала, що забирає його з собою.

Хатина Агафодора збереглась і донині.

Тут зберігаються його особисті речі та старовинні ікони.

На території монастиря похований і сам отець Агафодор, і усі 15 монашок, які прийшли з Барського монастиря. На могилах останніх встановили білі дерев'яні хрести. Посередині — могила ігумені Софії Рачинської.

Повноцінно відроджуватись Свято-Преображенський монастир почав на початку 2000-х років. Тут оселилося і досі живе вісім монахів.

Нагадаємо, у селі Кривохижинці біля покинутого монастиря б'ють цілющі джерела. 

Фото Тамари Тисячної