Побачити місце, де народився і тепер похований відомий лікар-епідеміолог та мікробіолог Данило Заболотний можна у селі Заболотне Крижопільського району у музеї-садибі академіка, повідомляє Vlasno.info.

До наших днів збереглася столітня глинобитна хата під соломою, де у 1866 році народився майбутній лікар у сім'ї селянина-кріпака. Це житло на дві кімнати з коморою, які були поширені серед селян у позаминулому столітті.

До смерті лікаря у 1929 році село називалося Чоботаркою і належало до тодішнього Ольгопільського повіту. По смерті лікаря село перейменували на його честь та у 1930 році у його садибі організували музей. Тут, біля хати, знаходяться могили і лікаря і його дружини Людмили Радецької.

Лікар став надзвичайно відомим ще за життя завдяки вивченню таких смертельних для людства хвороб як чума, холера, дифтерія. Він першим випробував вакцину від холери на собі.

— Коли Заболотний почав працювати над вивченням збудника холери, вакцину проти неї випробовували лише на тваринах. А щоб рятувати людські життя, потрібно випробувати її на людях. І Данило Заболотний та його вчитель Іван Савченко пішли на експеримент. Протягом місяця вони пили бульйонну розводку убитих холерних ембріонів, тобто вакцинувалися. Згодом, 1 травня 1893 року вони випили смертельну дозу живої смертельної культури. Щоб підтвердити, що це дійсно небезпечно для життя, цей самий розчин вводять двом кроликам. Один помирає ввечері, а інший вночі. А лікарі залишилися живими, — розповідає екскурсовод Галина Андрєйко.

Галина Андрєйко

Також Заболотний став першим, хто провів масове щеплення проти дифтерії у Подільській губернії. Причому за власний рахунок. Перед тим випробовувавши вакцину на собі. Завдяки Заболотному також став відомим цикл поширення чуми, якого лікарі не могли зрозуміти до того протягом багатьох років.

— У1896 році Заболотний у складі експедиції поїхав до Індії, оскільки там спалахнула страшна епідемія чуми. Збудника її на той час уже відкрили, але зрозуміти як спалахувала епідемія, хто був її переносником ще не могли. Заболотний помітив, що перші випадки захворювання з'являлись серед мисливців. Він висловив припущення, що вони підхоплювали хворобу від звірів тарбаганів, на яких полювали. Тарбагани, які жили в норах, у свою чергу заражалися від трупів хворих людей . Однак довести свою теорію він зміг лише за 15 років, коли вдалося зловити цього звіра, – розповідає екскурсовод.

У самій хаті історики відтворили та досі зберігають той інтер'єр, який існував за життя Заболотного: з тими ж автентичними речами, меблями та предметами побуту.

Так, за столом в одній з кімнат "сидить" сам Заболотний, а біля нього "стоїть" відвідувач. Воскові фігури відтворюють повсякденне життя лікаря, коли він жив у селі. Адже, за словами екскурсовода Галини Андрєйко він був надзвичайно доброю людиною і нікому не відмовляв у допомозі.

Неподалік будинку знаходиться літня кухня, де також відтворено побут півторавікової давнини.

Одразу при вході висять буденні сорочки. А в кутку — тогочасний пилосмок.

З історією життя Заболотного екскурсовод знайомить в оглядовому будинку, який звели до 100-річчя з дня народження академіка.

У чотирьох залах зібрані документи, фотографії, речі які "розповідають" про життя та роботу лікаря.

Тут і похвальний лист з Нахічеванської гімназії за відмінне навчання, і фото Заболотного-студента, його дружини Людмили Радецької, листи. Предмети з колекцій вченого

Також — вірш українською мовою, написаний Заболотним. Його особисті речі — невеличкий мікроскоп, вишита сорочка, в якій ходив лікар, лікарський набір.

Дістатися до музею можна, сівши на автобус "Вінниця-Піщанка" або "Вінниця-Крижопіль" на центральному автовокзалі Вінниці. Їхати до села Заболотне. Вартість квитка — 82-95 грн.

Фото Тамари Тисячної