Подружжя скульпторів Олексія та Людмили Альошкіних викупили у селі Букатинка Чернівецького району близько десятка старих хат та перетворили їх на етномузеї, повідомляє Vlasno.info.

Кожну з хат Альошкіни розмалювали ззовні та зсередини. Усі музеї мають тематичне спрямування: в одній знаходяться вироби з кераміки, в іншій — витинанки. Ще в одній хатині облаштували музей тіней, а в іншій можна малювати піском та босоніж ходити по піщаній підлозі. Одна з хатинок — "музикальна": тут знаходяться імпровізовані дзвіночки, виготовлені з різних матеріалів, — казанків, кришок від каструль, пустих банок.

Олексій Альошкін зустрічає на центральній вулиці села босим та у довгій сірій лляній сорочці. Вітає відвідувачів гучним вигуками та грою на саморобному бубні.

Олексій Альошкін

– Екскурсію починає зі своїх скульптур, які знаходяться ту же. По другий бік вулиці — перша із розмальованих хат, там жила самотня жінка.
— Тут жила сільська відьма. Як ідеш на рибу і вона побачить, то риби вже не буде, — жартує чоловік. — Це хата баби Свєта. Дітей у неї не було, вона втекла з-під вінця. То ми намалювали її символічно з дитиною, духовною дитиною.

В іншій хаті знаходяться вироби митців — картини, глечики. І все довкола — розмальоване химерними візерунками, навіть камінці, стіни і черепи тварин.

Альошкін впевнений: коли річ отак прикрасити, вона отримує друге життя.

— Посуд, наприклад, був технічним, не святковим. А ми його розмалювали і він знову ожив, — каже художник.

Розмальовані хати розкидані у різних частинах села однак не надто далеко одна від одної. По усіх об'єктах художник робить екскурсію. Розповідає, історії, пов'язані з мешканцями викуплених хатинок. Так у ще одній хаті жив колись дід Данило, якого Альошкін врятував з річки. В іншій — старенька бабця, яку діти забрали до себе в місто.

— Вона як почула, що ми розмалювали її хату, подзвонила до сусідки, мовляв, хай піде подивиться що там робиться. Думала, що їй зіпсували хату. Переживала, що як помре, то її не буде звідки хоронити. Сусідка прийшла, глянула, каже: красиво і нічого ми не зіпсували, — розповідає Альошкін.

Альошкіни переселилися у Букатинку майже 40 років тому. Запевняють, що про своє рішення не шкодують: тут є свобода, якої не відчувається у місті.

— Мені тут є свобода, а там мені будуть забороняти палити, стукати, працювати загалом.

Прямих автобусних рейсів до Букатинки немає. краще їхати на машині. З Вінниці до Могилів-Подільського, а потім на Чернівецькому напрямку їхати до Сказинців, повертати та через Пилипи, Слободу-Шлишковецьку та Грушку добиратися до Букатинки/

Нагадаємо, Олексій Альошкін на городі "вирощує" скульптури. А у його руках заграли вулик, маслобійка та відро. 

Фото Тамари Тисячної