Жодне село в Україні не може похизуватись такою кількістю архітектурних пам'яток культури, яка є в Підгірцях Бродівського району Львівщини. Польський король Владислав у 1440 році подарував село під горою за хоробрість при захисті Олеського замку колишньому своєму противнику Івану Підгорецькому. Саме тоді в Підгірцях почався час розбудови , повідомляє Vlasno.info.
Який досяг свого піку в 1633 році, коли коронний гетьман Станіслав Конєцпольський купив Підгірці у нащадків Івана. Гетьман взявся за зміну архітектурного ансамблю Підгорецького замку.
Але головний орієнтир у Підгірцях - багато прикрашений скульптурами костел-усипальня Воздвиження та святого Йосипа, який знаходиться біля автобусної зупинки.
Костел Воздвиження та святого Йосипа був побудований на замовлення Вацлава-Петра Ревуського (за деякими даними він був також і автором проекту) у 1752–1766 роках як родова усипальниця. Архітектором був Кароль Романус. Костел має форму барокової ротонди діаметром 12 метрів.
Вацлав Ревуський планував, що після смерті його тіло поховають у костелі. Ще за життя в приміщенні храму висіли портрети Ревуського. Однак родинною усипальницею Ревуських костел так і не став.
Храм є мурований з цегли. Його висота сягає 27 метрів. Купол святині складається із двох частин: великого – напівсферичного і маленького - сигнатурки з ліхтарем.
Фасадна сторона храму є ширшою за саму ротонду і являє собою 14-колонний портик (8 колон в першому та 6 в другому ряду), а з півдня до ротонди прибудовані прилеглі приміщення.
фото: pinterest.com
Портик величає напис: IN CULTUM DOMINI DEI NOSTRI EXODI X (в перекладі означає: НА СЛАВУ ГОСПОДА БОГА НАШОГО), на фронтоні гієрограми Христа, Матері Божої і св. Йосипа. В 1762 році Себастіан Фесінгер підписав договір на виконання 6-ти з 8-ми кам'яних фігур, що вінчають фасад: архангел Рафаїл, св. Ігнатій Лойола (фігуру Лойоли втрачено), св. Петро.
фото: vnebo.com.ua
Багатий художній вистрій інтер'єру є роботою колективною. Частини поблизу вівтаря в роках 1765-1766 вималював Лукаш Смуглевич з сином Антонієм. Роботи продовжували жовківські художники Дем'ян, Войцех, Константин та Микола, а також двоє львів'ян: Гургилевич та Витанецький.
У 1861 році костелу було присвоєно статус парафіяльного. Це благотворно подіяло на поліпшення добробуту і як наслідок – пишності внутрішнього оздоблення храму. Але роки Першої світової (1914 – 1918) від храму відняли колону зі статуєю святого Йосипа, викрали найбільш цінні предмети культу і частку внутрішнього оздоблення.
фото Олени Шмигельської
Після війни костел відновив свою діяльність, завдяки новим власникам князям Сангушкам.
Під час бойових дій в 1944 році від попадання артилерійського снаряда постраждали купол, одна з восьми статуй портика і північно-східна стіна. У післявоєнні роки провели невелику реконструкцію, щоб костел не зруйнувався. Хоча за призначенням будівлю не використовували: тут розташувалось підсобне приміщення лікарні, яка знаходилась у Підгорецькому палаці.
фото Олени Шмигельської
Лише в другій половині 70-х років ХХ століття було прийнято рішення про проведення капітальної професійної реставрації. Роботи проводились з 1976 по 1979 рік. У 90-ті роки ХХ століття храм передали греко-католицькій церкві.
фото Олени Шмигельської
Біля костелу знаходиться старий цвинтар.
До костелу можна дістатись автотранспортом по трасі Е40 (М06) (Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов'янськ – Луганськ) до розвилки в районі с. Ясенів або Н02 (Львів – Тернопіль) до Золочіва, а далі – по Т1413, прямуючої через Підгірці уздовж костелу святого Йосипа.
Громадським транспортом на маршрутних таксі зі Львова в напрямку Бродів до розвилки на Підгірці, а потім на попутних або пішки по трасі до Воздвиженського костелу.
Головне фото Олени Шмигельської
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter