«Штайнбрук» – ставка вищого командування Третього Рейху. В ньому знаходився командний штаб гітлерівської армії. Надсекретний та чудово захищений об'єкт нацистської армії. Причому секретний настільки, що і зараз мало хто знає про його існування, на відміну від його широко відомого «брата» – ставки Гітлера «Вервольф».

– Добиратися сюди краще своїм ходом, бо на автомобілі не так буде цікаво і не відчуєш атмосферу цих місць. Їздимо на ставку з Вінниці електричкою Жмеринка-Козятин. Виходити треба на станції Гулівці та переходити на ліву сторону рейок і прямувати в сторону лісу, – каже дослідник військової історії Олександр Омельченко.

Іржаве відгалуження залізниці вліво – це і є під'їзна гілка до ставки Герінга. Зараз рейки закінчуються тупиком, а на місці розібраного полотна тепер розкидані городи місцевих жителів, де росте картопля та кукурудза. Напрямок залізниці до «Штайнбрука» зараз можна вгадати хіба що по смузі дрібного гравію, який залишився від колишньої насипу, і тепер ускладнює місцевим жителям посадку картоплі (якщо вам вирішувати ходити чужими городами).

Проходимо трохи далі по доріжці в ліс і натикаємося на величезний бетонний уламок бункера, викинутий вибуховою хвилею на десятки метрів від місця підриву. На задньому плані видніється будиночок лісника.

Зараз ставка - це розкидані по лісі шматки бетону. Чимось нагадує «Вервольф». Тільки там залишки ставки розташовані на полі і все обгороджено та платний вхід. А тут все в лісі і все в зарослях. В цьому і є головна родзинка цього місця.

Тим, кому нудно споглядати бетонні уламки, можна милуватися природою та різноманітними квітами, зростаючими навколо.

Залізний лист, який зустрічається на бетонних уламках, утримуваний металевими рейками, колись був стелею бункера. Слугував протиуламковим захистом, щоб у разі прямого попадання авіабомби у бункер тих, хто знаходився всередині не засипало бетонними уламками.

Сьогодні під бетонним уламками можна побачити прокопаний невеличкий підземний тунель, який, очевидно, пробили чорні археологи.

Але ставка Герінга мало відоме місце серед вінничан та не менш цікаве, ніж «Вервольф».